ответ: Тема стиха "Летний вечер"—летний вечер, опускающийся на деревенские просторы.
Основным образом для создания пейзажа стало поле ржи. И это не удивительно, ведь у многих он ассоциируется с русской деревней. Поле нежится в последних солнечных лучах, а трава уже «дремотой розовой объята». Этот цвет намекает на беззаботное, весёлое настроение лирического героя.
Набор средств выразительности, использованных в стихотворении, ограниченный. Тем не менее они являются главным автора в воспроизведении картин природы и передачи настроения лирического героя. В тексте есть метафоры – «лучи заката лежат на поле сжатой ржи», «дремотой розовой объята трава», «красный диск луны», «умчись… навстречу ночи и луне» и эпитеты – «последние лучи», «розовая дремота», «некошеная трава», «вечерняя тишина». Тропы поражают простотой. Тем не менее, эта особенность не обедняет художественное оформление стихов. Она читателю приблизиться к природе.
В стихотворении преобладает спокойная, плавная интонация. Она соответствует содержанию, подчёркивает безмятежность окружающего героя мира. Только последний катрен оформлен как восклицательное предложение. Такой интонации требуют его содержание и форма.В некоторых строках поэт использовал аллитерацию «ж», «с», «ч», «з»: «последние лучи заката лежат на поле сжатой ржи». Создаётся впечатление, что природа шёпотом раскрывает лирическому герою какие-то тайны.
Впечатление после прочтения стиха остаëтся очень приятное и запоминающиеся, несмотря на его маленький размер
Пройшло декілька років і Дріп вирішив приїхати до батька. Приїхавши він розпитував у тата "чи є та крамниця, як в дитинстві?"
Він відповів Джіпу що коли він проходив на тій вулиці вона була. Після цих слів хлопець зірвався та побіг на ту вулицю на якій раніше була крамниця. Підійшовши побачив як якийсь чоловік стоїть з дитиною, а він плаче та благає тата зайти в крамницю та купити щось. Але тільки вони зайшли продавець сказав їм що тут зачинено.! Джіп почав сомніватися чи зможе він зайти, але після цієї думки з крамниці визернув продавець та спитав:
-Джіпе, це ти?
Він стоїть дивиться на продавця та сказав :
-Звідки ви мене знаєте..?
Старенький продавець запросив його та розповів як він з батьком десять років назад приходили сюди. Розмовляли вони дуже довго, Джіп сказав що в нього ще досі є ті кульки, та дістав їх.
-Я завжди згадую вас та крамницю коли мені погано або сумно, и одразу мій настрій піднімається.
-Якщо ти будешь вірити в чудеса ти ніколи не будеш сумний. Після цих слів крамниця зникла, як багато років тому...
