Владимир Дубровский до смерти отца был хорошим молодым человеком, коим остался по сей день, 23 лет, среднего рода с русыми волосами и карими глазами. Служил в гвардейском полку (всех дворянских детей-малтчиков в то время ещё до рождения записавыли в гвардию), имел звонкий голос, был добр, щедр и не из робкого десятка. Также, служа в гвардии, был весьма расточительным молодым человеком и проигрывал много денег в карты. Владимир очень любил своего отца, хоть его и почти не знал: это показано тем, что, когда он узнал, что Дубровский старший болен, Владимир бросил свою службу ради него. После смерти единственного родственника он был зол на Троекурова. Он даже не плакал на кладбище над могилой отца, настолько он был морально подавлен.
2. После того, как Владимир сжег дом вместе с крестьянами, он становится разбойником, но не трогает бедных людей (аки русский Робин Гуд), а нападает только на богатых.
3. Чтобы отомстить Троекурова за смерть отца, Дубровский становится учителем французского языка по имени Дефорж и устраивается к ним. Но, незаметно для себя, он влюбляется в Марию Троекурову в более зрелом возрасте (они раньше дружили вместе). Когда её насильно выдают замуж за обеспеченного старого человека (в то время это было нормой), то Владимир, судя по слухам, забросил разбои и отправился за границу.
1635 Жан-Батист Поклен (Мольєр) вступає в Клермонський колеж (нині ліцей Людовика Великого).
1639 Жан-Батист Поклен закінчує навчання ж в Клермонському коледжі.
1640 Жан-Батист Поклен вивчає право і отримує звання адвоката.
1643 Він відмовляється від посади королівського шпалерника і відкрив «Блискучий театр» в Парижі. Театр проіснував всього два роки і зазнав фінансовий крах
1645 Мольєр за борги потрапляє на кілька днів до в’язниці Шатле. Ті з акторів, хто не покинув Мольєра, виїжджають разом з ним в провінцію і приєднуються до бродячого трупі Дюфрена, якій протегує герцог д’Епернон. Він їздить зі спектаклями по всій країні цілих 12 років, трупа постає популярної
1662 трупа Мольєра і їхні італійські колеги переїхали в театр Пале-Рояль. В цьому ж році Мольєр одружився на Арманде Бежар, яка була на 20 років молодше нього.
1658-1673 Мольер пише найпопулярніші свої твори: «Смішні модниці», «Уявний рогоносець», «Міщанин у дворянстві», «Дон Жуан, або Кам’яний гість», «Тартюф» (п’єса була заборонена довгий час), «Мізантроп», «Уявний хворий». Його п’єси нещадно висміюють пороки людей: жадібність, лицемірство, святенництво.
1666 Відносини Мольєра і Арманди погіршилися настільки, що подружжя вирішує жити окремо.
1672 Здоров’я Мольєра погіршується.
1673 Жан-Батист Мольєр помер після спектаклю «Уявний хворий», в якому грав головну роль
Объяснение:
