Всем написать эссе на рассказ ромашка можно по быстрее я спать скоро пойду а завтра будут спрашивать .5 минут осталось !

В. Сутеев "Кто лучше?"
Цитата:"Иголка, карандаш, ручка и мячик спорили – кто из них лучше."

Загадки:

Я -топорщусь у ежа,
Швы стачаю,не спеша,
Вместе с ниткой,идём к цели.
Вместо листьев,я у ёли,
                              (Иголка)

Я цветной и я простой,
Деревянный кафтан мой,
Друг алмаза я внутри,
Рисуй,черти,пиши-твори)
                          (Карандаш)

У двери я-открыватель,
А у чайника-держатель,
Подлокотник кресла -я,
И писать -берут меня.
                         (Ручка)

Скачет,катится,летает,
Игры детям усложняет.
Круглый,кожаный и дыня,
А пропустишь гол-разиня. 
                                 (Мяч)

Греки — вчителі римлян. Римські письменники, безперечно, є спадкоємцями грецьких. Однак це не означає вторинності їхньої творчості, а відтак меншовартості. Автори римської літератури поставили собі за завдання дати відповіді на запитання, що не прозвучали в еллінів. їхньою метою було перерости власних учителів.Греків час мало цікавив, їх захоплювало дослідження предметів, занурення в їх сутність. Римлян цікавить насамперед час і те, як змінюється одна й та сама річ під його впливом. Над такими речами, як «внутрішній світ», «душа», «серце», давні греки почали замислюватись порівняно пізно і їх певною мірою стривожила масштабність цих досліджень. Греки зрозуміли, що у внутрішньому світі людини розум часто не є керманичем, що існують безліч почуттів та станів, які визначають наші дії і керують життям. Досліджувати та опановувати ці нестримні, суперечливі та змінні почуття випало на долю римлян.
За правління першого імператора Риму Октавіана Августа розпочалася «золота доба» римської літератури. Саме в цей час було написано найвизначніші твори римської літератури. Після припинення міжусобиць у Римі було офіційно проголошено настання нового «золотого віку», який приніс із собою принцепс («перший серед рівних» — так дозволяв називати себе Октавіан, уникаючи назви імператор). Ті, хто пережив жах громадянської війни, щиро вірили у настання «золотої доби» й усіма силами прагнули її прославити.