Тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче.
Ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності.
Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів.
Художні засоби «Гей, нові Колумби й Магеллани»
Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».
Риторичні оклики:
«Напнемо вітрила наших мрій!»
«Кораблі! Шикуйтесь до походу!»
«Мрійництво! Жаго моя! Живи!»
«Відкривай духовні острови!»
«Нидіє на якорі душа!»
«Півень землю всю не розгребе!»
«Шкварити байдужість на вогні!»
Риторичні запитання:
«Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?»
«Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?»
Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».
Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».
Тавтологія: «відкрито вже відкрите»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/v-simonenko-gey-novi-kolumbi-y-magellani-analiz
Объяснение:
надіюсь до
Сюжет
У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину італійського художника доби Відродження Леонардо да Вінчі «Джоконда». Події відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги, зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа". Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу – влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди. У фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір-пересторога, попередження про катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
Жанр
Твір Рея Бредбері «Усмішка» — новела, адже написана у прозовій формі, невелика за обсягом. Зображена одна подія — «свято» знищення картини. Події відбуваються протягом одного дня з ранку до ночі. Сюжет напружений, динамічний. Фінал несподіваний. Особливу увагу приділено роздумам Тома і його протистоянню натовпу.
Символічні образи
Картина Леонардо да Вінчі «Джоконда» символізує мистецтво і красу.
Усмішка Джоконди – втілення краси, добра і великої сили мистецтва
Том — символ нового покоління
Ранок символізує початок нового, надію на краще
Фінал твору також символічний, адже дитина і ранок — це символи майбутнього.