Літературна вікторина «Впізнай героя Лише його обличчя немов би світилося. Мокрий чуб прилип йому до чола. На чоловіка лив дощ, та він цього ніби й не помічав»

2 «Чуб у нього був чорний, мов хутро у кота»

3 «Завбільшки тваринка була майже як кролик, тільки багато, сказати б, стрункіша, а пухнастого, мов хутряний комірець, хвостика вони притискала до грудей Вогнерукого.»

4 «На порозі стояла жінка – старша, багато старша за Мо… Її обличчя нагадувало Меггі бульдожу морду, та, може, цієї хвилини в жінки був такий настрій»

5 «Його рубці мали вигляд смужок, що їх хтось понамальовував йому на щоках білою фарбою: дві смужки на лівій, трохи нерівні, а третя, довша, на правій – від вуха до носа»

6 «Палітурка була лляна і сріблясто – зелена, мов вербове листя. Краї трохи потерлися, але сторінки ще були такі світлі, що кожна чорна літера на них дуже чітко…»

7 « На зріст був невисокий, плечі мав вузенькі, майже як у хлопчика, і все ж у Меггі перехопило подих, коли він ступив крок до неї…»

8 «Крісло здалося для нього надто малим. Чоловік був високий і худорлявий, так ніби шкіра надто туго обтягувала йому кості. А сама шкіра була бліда, мов чистий аркуш паперу, чуб стримів їжаком.»

9 «Чоловік, якого привів Кокерель, увібгав голову у плечі…Він був невеликий, худенький …, в окулярах…Лівою рукою притискав до грудей стос книжок…. »

10 «Хлопчина був десь років на три – чотири старший за Мегі. Тюрбан на голові брудний, очі на смаглявому обличчі темні від страху»

11 «Тобто він був у очах Мегі таки старий – років шістдесят, а може і старший. Обличчя зморшкувате, як у черепахи, але чуб чорний, жодного сліду сивини…»