Тэффи обращает внимание на комичность некоторых аспектов нашей жизни. А также причины несовершенства современников в них самих. Как близкие и просто знакомые люди совершенно по-разному реагируют на одни и те же события и на одного и того же человека. Как чужие люди всегда рады приходу гостя, стараются его угостить чем-то вкусным, посадить на самое лучшее место, сказать много комплиментов. Также в рассказе идет обсуждение внешнего вида, легкого недомогания, «дружеского» приёма, жизненных планов героини.
Объяснение:
Бути капітаном судна, тобто нести відповідальність за людей та вантаж на ньому, у п"ятнадцять років - це поза межою розуміння для нинішнього покоління. Ми тепер можемо хіба що трохи підзаробити на кишенькові витрати миттям машин або дрібною торгівлею. А вже щодо відповідальності, то ми й собі ради не дамо, не те що за когось відповідати. Пробачте, якщо когось образив, але в масі сьогоднішні п"ятнадцятирічні - це діти, здатні лише бавитися у телефоні чи планшеті і там являти чудеса героїзму, перемагаючи уявних орків.
Отже, читаючи роман "П"ятнадцятирічний капітан", написаний Жллем Верном, я захопився образом Діка Сенда, який у свої 15 років був уже цілком дорослим чоловіком і мав такі знання та навички, про які в нашому комп"ютерному столітті підлітки і мріяти не можуть. Його витримці могла б позаздрити і цілком доросла людина.
Інші герої роману також викликають неабиякий інтерес. Міссіс Уелдон подобається своєю лагідністю і разом з тим витривалістю та стійкістю. Пес Дінго приваблює розумністю. Негр Геркулес - добротою. Кузен Бенедикт - гумором та глибиною знань про природу. Всі ці персонажі допомагали своєму капітанові вийти з усіх негараздів, що їх спіткали у далекіому плаванні. Негоро та Гарріс - негідники, вони отримали те, чого були варті.
Довелося багато попереживати за героїв, але це додає книзі динамічності, гостроти. Вона вчить співпереживати, бути вірним у дружбі, скромним та благородним. Тому ми всі маємо обов"язково прочитати цю цікаву книжку.
