Характеристика Енея в поемі “Енеїда” Котляревського Еней — «хлопець хоть куди козак», троянський царевич, утікач з Трої, головний герой твору «Енеїда» І. Котляревського. Це суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно. Портрет, зовнішність Енея:
Цей відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга Еней не молодий: його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажок начальний». Проте Еней перебуває в самому розквіті сил, бо в південних країнах одружуються дуже рано: дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15, нерідко і раніше Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь.
Риси характеру Енея 1. Позитивні: а) сміливість і відчайдушність; б) завзятість і розсудливість; в) відвага і хоробрість; г) близькість до народу; д) простота і щирість; е) уміння швидко орієнтуватися в обстановці; є) критичне ставлення до самодержавства, панства. 2. Негативні: а) легковажність і безжурність; б) нестійкість і непослідовність; в) пристрасть до хмільних напоїв; г) боягузливість і безпорадність. Образ Енея “Енеїда” Котляревського Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. Побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. Не раз автор говорив, що Еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити б життя. З похмілля у Енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило» Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя:… моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь.
Старая барыня в рассказе "Муму" - это помещица, хозяйка глухонемого дворника Герасима. Женщина ведет одинокую жизнь, она является вдовой. Барыня имеет очень непростой характер иногда на нее находят нервические припадки, злость, негодование, барыня является придирчивой и капризной женщиной.
Герасим является крепестным человеком. служит у барыни и подчиняется всем её приказам
Объяснение:
сравнительная характеристика
. Барыня является дворянкой, помещицей. Она живет в своем доме в Москве. Также у нее есть несколько деревень, где живут и трудятся ее крепостные: "...В одной из отдаленных улиц Москвы..
. Барыня обладает большими богатствами и деньгами
. Старуха во всем следует древним обычаям: "...во всем следовала древним обычаям..."
. По утрам женщина всегда гадает себе на картах: "...В тот день она как‑то счастливо встала; на картах ей вышло четыре валета: исполнение желаний (она всегда гадала по утрам).."
. Барыня имела очень капризный характер, поэтому слуги очень боялись женщину.
. У барыни бывают "нервические волнения", она иногда горячится и нервничает: "...В это самое время барыня только что засыпала после продолжительного «нервического волнения»: эти волнения у нее всегда случались после слишком сытного ужина..."
. Пожилая женщина ведет затворнический образ жизни, она не любит гостей и сама редко выбирается в свет.
. Барыня относилась к крепостным как к вещам.
вывод:Барыня - сугубо отрицательный персонаж, собравший в своем образе худшие черты человечества.
Характеристика Герасима.Герасим глухонемой дворник на дворе у старой барыни.
. Герасим был трудолюбивым и хозяйственным человеком с добрым сердцем.
. Герасим человек необычайно физической силы со строгим и суровым нравом.
. Жил он в каморке над кухней и устроил все там по своему вкусу.
. Поведение Герасима всегда было спокойным и уравновешенным. Он рассудителен настолько, насколько позволял ему его недуг.
. Собака была единственным другом Герасима
. Герасим утопил свою любимую собаку, своего лучшего и самого любимого друга. В этом поступке проявился характер крепостного, подневольного человека. Ему и в голову не пришло, что можно было ослушаться зловредную барыню
вывод:Характеристика Герасима положительная и не вызывает у читателя никаких негативных эмоций, ведь этот человек чист душой.
