Путь идейных исканий Пьера Безухова(Война и мир)
напишите сами(не кратко)

Кот в сапогах, котенок по имени Гав, кошкин дом  "Полосатый Кот и Ласточка Синья"
.
"Мурка"
Афанасий Фет, "Кот поёт... "
Афанасий Фет, "Не ворчи, мой кот ..."
Борис Заходер, "Коты"
Борис Заходер, "Кошка Вьюшка"
Валентин Берестов, "Кот"
Валентин Гафт, "Кот"
Генрих Гейне, "Поэтико-музыкальный союз молодых котов"
Даниил Хармс, "Кошки"
Даниил Хармс, "Удивительная кошка"
Джон Вудсворт, "Кошка и кот"
Джон Китс, "Коту миссис Рейнольдс"
Дмитрий Кедрин, "Кот"
Екатерина Агафонова, "Кошачий рай"
Жан Кокто, "Кот"
Жиль Литтон Стрейчи, "Летний кот"
Иван Бунин, "Кошка в крапиве... "
Иван Бунин, "Пантера"
Константин Бальмонт, "Мои звери"
Лафонтен, "Мартышка и Кот"
Марина Цветаева, "Кошки"
Маяковский, "Черные кошки"
Михаил Яснов, "Кисуня и Крысуня"
Михаил Яснов, "Чучело-Мяучело"
Нгуен Чай, "Кошка"
Огден Нэш, "Кот"
Пабло Неруда, "Ода Кошке"
Райнер Мария Рильке, "Черная кошка"
Самуил Маршак, "Белый кот"
Самуил Маршак, "Два кота"
Самуил Маршак, "Кот и лодыри"
Самуил Маршак, "По душе коту работа"
Самуил Маршак, "Усатый-полосатый"
Саша Чёрный, "Про кота"
Татьяна Гнедич, "Кошка"
Томас Стернз Элиот, "Популярная наука о кошках, написанная старым опоссумом. "
Федерико Гарсиа Лорка, "Новейшая песнь о котах"
Хорхе Луис Борхес, "Кот"
Чарльз Буковски, стихотворения о кошках
Шарль Бодлер. "Кот"
Шарль Бодлер. "Кошка"
Эдуард Багрицкий, "Кошки"
Юнна Мориц, "Букет котов"

Проза
А. П. Чехов. «Кот» Б. Житков, "Беспризорная кошка"
Э. Т. А. Гофмана, «Житейские
воззрения Кота Мурра вкупе с фрагментами биографии капельмейстера Иоганнеса
Крейслера, случайно уцелевшими в макулатурных листах»
Карел Чапек, "Собака и кошка"
Карел Чапек. "С точки зрения кошки"
Кир Булычев, "Разум для кота"
Надежда Лохвицкая (Тэффи) , "Кошка господина Фуртенау"
Надежда Лохвицкая (Тэффи) , "Кошки"
Редьярд Киплинг, "Кошка, гулявшая сама по себе"
Сергей Буртяк, "Кот"
Сергей Коловоротный, "Котовасия"
Сосэки Нацумэ, «Ваш покорный слуга кот»
Урсула Морэй Уильямс, "Гобболино - ведьмин кот"
Эдгар Аллан По, "Черный кот"
Эрнест Хемингуэй, "Кошка под дождем"
Эрин Хантер, "Коты-Воители"

За твором "Ляльковий дім" Генрік Ібсен.

Як часто в житті так буває: спочатку ми зробимо, а потім міркуємо, чи правильно це було. Так само вчинила й героїня п'єси Генріка Ібсена "Ляльковий дім". Чи не здається нам, читачам, безглуздим її вчинок: вісім років прожити разом із чоловіком, урятувати його в тяжкий час, а тоді, коли вже є домівка, малі діти, щастя, втекти? На перший погляд так, але кожен повинен поставити перед собою одне-єдине запитання, коли прочитає цю книгу: "А чи таким не вірним був цей крок? Що штовхнуло героїню на це?"

Здавалося б, вона має все, про що лише можна мріяти: діти, коханий чаловік, домівка, гроші (хоча й мало, але вистачає)... Проте я вважаю, що цей шлюб ще на самому початку був приречений на розлучення. Згадаємо, як Торвальд забороняє їсти улюблене печиво своїй дружині, мотивуючи це тим, що вона зіпсує свої прекрасні зуби. Чи стала би так робити людина, яка по-справжньому кохає? Мені здається, ні! А ялика у затишному домі Нори? Вона самотньо стоїть у кутку, забута всіми, майже не прикрашена. Я вважаю, що це образ-символ самої хозяйки: вона так само почувала себе поруч із чоловіком. Він - велика людина, він завжди повинен бути "на висоті", а хто вона? Лише його додаток у житті...

Таким чином, Нора й Торвальд розлучилися не через фальшивий вексель, як може подумати неуважний читач та сторонній глядач, а через моральний розлад у сім'ї: на Нору наче тиснуть всі ті умови життя, які створює їй чоловік: те не можна, сюди не ходи, грошей багато не витрачай, це не іж... Вона справді стала для нього іграшкою, його "лялькою-дружиною", як у батька була його "лялькою-донькою".