Напишите сочинение на тему "Герой в художественном произведении". Тема широка, поэтому вы ее можете сузить в том направлении, которое вам ближе. То есть ка вы видите человека в художественном произведении.

Вы можете описать пробуждение каких-либо качеств в человеке, или как он борется с совестью, или как идет вперед, несмотря ни на что.
помагите надо, как можно быстрооо​

Главный герой произведения – Алёша Боткин. Автор характеризует его так: "Во всём его облике наблюдалось достоинство натуры, мыслящей самостоятельно и привыкшей изъявлять свою волю". Мальчик рос и воспитывался без отца. Но, несмотря на это, Алёша любит своего отца и скучает по нему. Спустя три года разлуки, мальчик решает поехать к отцу в гости. Он знакомится со своим сводным маленьким братом – Гришей. «Мы с папой наварили-нажарили-насалатили» , - описывает Гриша подготовку к приезду Алёши.
Но, отец, Сергей Боткин, в день приезда Алёши, не уделяет внимание своему сыну, а проводит вечер с художником - Трифоном Черновым. Трифон называет отца Алёши «поражённым Болезнью Боткина» : «Ты какой-то, Боткин, закомплексованный и живёшь не в данном конкретном времени, а в идеальном и вечном, где все единственно и неповторимо. Я бы даже назвал это болезнью Боткина! »
«Болезнь Боткина» - синдром честных и порядочных людей. Алёша осознаёт, что он тоже «болен» , но не хочет менять свою жизнь и уезжает от отца. «С болезнью Боткина жить можно» , - считает мальчик.
Я считаю, что, Алёша Боткин, поступил правильно. Ему чуждо варварство Трифона, он хочет остаться порядочным и честным. Желаю, чтобы, в нашей стране, было много таких людей!

П’єса І. Карпенко-Карого «Сто тисяч» переконливо доводить читачам, що можуть зробити зі звичайною людиною великі гроші, які несподівано з’являються у її руках. Головним персонажем твору є Герасим Калитка, який своєю важкою працею і визискуванням зміг нажити достатньо великі гроші. Але це зовсім не відчувається, коли він має добрі наміри і постійно працює.
Але велика жадоба до грошей, прагнення стати ще більш багатим перетворюють добрі людські риси калитки на вади. Він починає не тільки працювати сам, але й примушує свою родину і своїх наймитів буквально гинути, працюючи. Він і сам каже: «Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає».

Своєму рідному синові він не дає навіть найменшого перепочинку і планує його майбутню долю тільки за своїми планами, головною метою яких є звичайне збагачення. На мою думку рішення відмінити одруження свого сина з наймичкою і посватати його за дочку місцевого багатія, та ще й заявити: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу… Мені треба невістку з приданим, з грішми» – це відверто аморальний вчинок. З його слів виявляється, що засватати Мотрю Герасим обіцяв лише для того, «щоб вона старалася на роботі».

Взагалі, ставлення Калитки до наймитів висвітлює його як надзвичайно жорстоку і в той же час скупу людину. Прагнення до збагачення знищує у ньому усі людські почуття. Калитка не дає своїм робітникам ні спати, ні добре поїсти, навіть не помлитися Богу, хоча молитва у той час була святою справою. Причому сам господар не вважає свою поведінкою якоюсь неправильною, а навпаки, навіть пишається.