Болтливая Баба-Смеялся ли ты вместе с мужиком над барином? Объясни свое отношение. Дайте ответ

Трагедія маленької людини в сучасному світі. оповідання франца кафки сьогодні не менш актуальне, ніж під час його написання. автор дуже точно відобразив місце звичайної людини в світі. головний герой книги грегор замза звичайний чолов’яга, що тяжко працює щоб прогодувати сім’ю з чотирьох людей. його батько втратив роботу і грегор став єдиним годівником. близькі та родичі героя не зважають на духовні цінності, вони більш цінять матеріальні речі та гроші. одного разу, прокинувшись дома, грегор перетворився на комаху. чому саме це сталося автор не пояснює. факт перетворення став несподіванкою як для головного героя так і для його родичів. поведінка близьких людей просто вражає. грегор не тільки не отримав підтримки, але його почали осуджувати та цуратися. франц кафка показує нам як міняється оболонка людини, але душа залишається незмінна. насправді герой поводив себе як комаха і по суті в великому світі і був комахою. нікого не дивувало його поведінка. на роботі та дома до нього відносилися як до бездушної речі. а коли облік грегора почав відповідати його суті, тоді люди почали відчужуватися. проблема суспільства гостро стоїть і сьогодні. більшість людей сприймають один одного тільки за зовнішні дані. душа людини втрачає свою значимість. в одну мить грегор перетворився в велику проблему для сім’ї та ганебний факт. сестра та батько бажають його позбавитися. вони не розуміють, що дійсна проблема не в комасі, а в їх самих. вони сприймали грегора тільки як джерело матеріальних благ. новий зовнішній вигляд героя дуже лякає рідних і вони зраджують його. якщо уважно розгледіти образ героя, то можна впізнати себе. саме боротьба з системою перетворює людей в маленьких та безпомічних комах. некоректне відношення на роботі дозволяє нам відчувати себе як мурашка в мурашнику. таке порівняння актуальне для сьогоднішнього часу. все проходить, а відношення до людини не міняється. автор детально описує життя героя в новому обліку. як грегор намагався вжитися в новому образі та спілкуватися з людьми. але з перевтіленням він став нікому не потрібен. оповідання франца кафки показує нам яка людина нікчемна та безсильна перед труднощами. прочитавши цю книгу кожен зробить для себе висновки і можливо скоректує свою поведінку і відношення до людей.

Однажды вечером, возвращаясь с охоты, рассказчик попал под дождь. Ехать дальше стало невозможно, и Петр Петрович решил переждать непогоду. На его счастье, на пути ему встретился лесник, пригласивший барина к себе. В избе Бирюка (так прозвали лесника местные жители за угрюмость и нелюдимость) рассказчик многое узнал о его жизни. Когда дождь гостеприимный хозяин услышал звук топора и решил поймать нарушителя. Тогда Петр Петрович предложил пойти вдвоем. Так они и сделали. Вором оказался «мужик, мокрый, весь в лохмотьях, с растрепанной бородой» . По-видимому, не от хорошей жизни пошел он на воровство. Петр Петрович его и попросил Бирюка отпустить крестьянина, но тот не согласился и повел мужика в избу. Однако после долгих о пощаде и ходатайства со стороны Петра Петровича лесник сжалился и отпустил нарушителя.

Бирюк — личность цельная, но трагичная. Его трагедия заключается в том, что у него есть собственные взгляды на жизнь, но иногда ему приходится ими поступаться. В произведении показано, что большинство крестьян середины XIX века относились к воровству, как к чему-то обыденному: «Вязанки хворосту не даст из леса утащить» , — говорил мужик, будто у него было полное право красть из леса хворост. Конечно, главную роль в становлении такого мировоззрения сыграли социальные проблемы: необеспеченность крестьян, необразованность и безнравственность. Бирюк не похож на них. Он живет в глубокой бедности («Изба Бирюка состояла из одной комнаты, закоптелой, низкой и пустой, без полатей и перегородок») , но на воровство не годен (если бы он воровал лес, он мог бы себе позволить белую избу) и пытается отучить от этого других: «А ты все равно воровать не ходи» . Он осознает, что, если каждый будет воровать, станет только хуже.

Уверенный в своей правоте, он твердо шагает по жизни.
Однако его уверенность иногда подвергается серьезным испытаниям. Например, в случае, описанном в очерке, когда чувства жалости и сострадания борются в нем с жизненными принципами. Ведь если человек действительно нуждается и у него нет другого пути, он часто идет на воровство от безнадежности. Фоме Кузьмичу (так звали Бирюка) выпала тяжелая доля всю жизнь колебаться между чувствами и принципами.
Очерк «Бирюк» имеет много художественных достоинств. Это и живописные картины природы, и неподражаемый стиль повествования, и своеобразие героев и многое другое. Вклад И. С. Тургенева в отечественную литературу огромен. Его сборник «Записки охотника» стоит в ряду шедевров русской словесности. А проблемы, поднятые в произведении, актуальны и по сей день.