1)Как звали главных героев рассказа?
2) Как мальчик попал к бродячим артистам?
3) Куда пропала собака?
4) Кто и как пуделя?
5)Почему дедушка-шарманщик отказался продать собаку богатым людям?
6) «Открытый» во Как вы считаете, как сложилась дальнейшая судьба главных героев рассказа «Белый пудель»? Напишите продолжение истории.
Произведение "белый пудель"

Книга «Алхімік» — глибоко символічна. За сюжетом це твір про пошуки й знаходження істини. Роман має кільцеву композицію. Молодий іспанський пастух Сантьяґо, побачивши віщий сон, вирушає шукати скарби та впродовж усієї оповіді натрапляє на людей та явища, що допомагають йому зрозуміти себе самого й набути знань про світобудову, які насправді виявляються відкритими для всіх і кожного.

Він прямує зі свого будинку в Іспанії до екзотичних ярмарків Танжера, долає пустелі Єгипту, після чого на нього чекає доленосна зустріч з Алхіміком. За час подорожі герой набув життєвого досвіду, знайшов справжнє кохання, пізнав Всесвітню Мову, тобто став Алхіміком, і, зрештою, зажив грошей. Як біблійний блудний син, він повертається після мандрів додому, щоб з’ясувати, що обіцяний йому скарб лежить на тому місці, звідки й почались його мандри. Сантьяґо виконав на землі свою місію: навчився алхімії життя, навчився жити в гармонії зі світом, зрозумів, що наші долі та вся світова будова написані однією рукою — рукою Творця. Отже, щастя й багатство слід шукати в собі. І в основі цього пошуку — дотримання свого призначення.

«Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, весь Всесвіт допомагає тобі досягнути цього» — ці слова рефреном повторюються в романі-притчі.

Кожна зупинка, кожен епізод роману відкривають героєві якусь істину, мають алегоричне значення:

• «Тариф» — «Усе у світі має ціну»;

• «Танжер» — «Ніколи не відмовляйся від своєї мрії»;

• «Пустеля Сахара» — «Усі ми — частинки Світової Душі»;

Лирика А. А. Фета занимает особое место среди шедевров русской литературы. И это не удивительно — Афанасий Афанасьевич Фет был новатором своего времени в области стиха, обладал особым, неповторимым даром тончайшего лирика. Его поэтическая манера письма, «фетовский почерк»; придали его поэзии неповторимое очарование и прелесть. Фет был новатором во многих отношениях. Он раскрепощал слово, не заковывал его в рамки традиционных норм, а творил, стремясь выразить свою душу и чувства, наполняющие ее. Удивляет то, как изображена природа у Фета. Она настолько очеловечена, что мы часто встречаем «травы в рыдании», «овдовевшую лазурь», «лес проснулся, весь проснулся, веткой каждой».Ф. И. Тютчев — лирик, его стихотворения полны философии и психологии. Певец природы, мастер стихотворного пейзажа, выражающего чувства человека. Мир лирики Тютчева наполнен таинственностью и загадками. Излюбленный прием поэта — антитеза: «дольный мир» противостоит «высям ледяным», тусклая земля — блистающему грозой небу, свет — тени. Тютчев не ограничивал себя в описании природы. В его стихотворениях мы видим и утро в горах, и ночное море, и летний вечер. Тютчев старается запечатлеть таинственные картины природы при переходе из одного состояния в другое. К примеру, в стихотворении «Тени сизые смесились… » мы можем увидеть, как наступает ночь, поэт постепенно описывает нам сначала то, как сгущаются сумерки, а после — наступление ночи. Изобилие глаголов и бессоюзных конструкций Ф. И. Тютчеву сделать стихотворения динамичными. Поэт относится к природе, как к живому существу, поэтому в своих стихотворениях Этих великий поэтов Золотого века объединяет, прежде всего, патриотизм и огромная...любовь к России. Их поэзия — это выражение богатой внутренней жизни авторов, результат неутомимой работы мысли, вся палитра чувств, волновавших их. Тютчева и Фета объединяют вечные темы: природа, любовь, красота. Наиболее ярко в творчестве Тютчева изображена природа.