ХЛП
Задания по "черепаха"

1. Какое определение дает черепахе мистер Мишкоу?

2.Сравниет выражение глаз отца и детей(эпитеты)

3. Как восприняли дети появление черепахи?

4.Опишите дом(эпитеты)

5. Какое сходство между черепахой и детьми выявил Мишкоу?

6.Знает ли жизнь Мишкоу?

7. Состояние Мишкоу на ультиматум жены

8.Что понял Мишкоу по поведению жены?

9. Что сказал полицейскому Мишкоу?

10. Что сделала жена после возвращения мужа?

11. жалеет ли Мишкоу о своем поступке. Докажите

П’єса І. Карпенко-Карого «Сто тисяч» переконливо доводить читачам, що можуть зробити зі звичайною людиною великі гроші, які несподівано з’являються у її руках. Головним персонажем твору є Герасим Калитка, який своєю важкою працею і визискуванням зміг нажити достатньо великі гроші. Але це зовсім не відчувається, коли він має добрі наміри і постійно працює.
Але велика жадоба до грошей, прагнення стати ще більш багатим перетворюють добрі людські риси калитки на вади. Він починає не тільки працювати сам, але й примушує свою родину і своїх наймитів буквально гинути, працюючи. Він і сам каже: «Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає».

Своєму рідному синові він не дає навіть найменшого перепочинку і планує його майбутню долю тільки за своїми планами, головною метою яких є звичайне збагачення. На мою думку рішення відмінити одруження свого сина з наймичкою і посватати його за дочку місцевого багатія, та ще й заявити: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу… Мені треба невістку з приданим, з грішми» – це відверто аморальний вчинок. З його слів виявляється, що засватати Мотрю Герасим обіцяв лише для того, «щоб вона старалася на роботі».

Взагалі, ставлення Калитки до наймитів висвітлює його як надзвичайно жорстоку і в той же час скупу людину. Прагнення до збагачення знищує у ньому усі людські почуття. Калитка не дає своїм робітникам ні спати, ні добре поїсти, навіть не помлитися Богу, хоча молитва у той час була святою справою. Причому сам господар не вважає свою поведінкою якоюсь неправильною, а навпаки, навіть пишається.

П’єса І. Карпенко-Карого «Сто тисяч» переконливо доводить читачам, що можуть зробити зі звичайною людиною великі гроші, які несподівано з’являються у її руках. Головним персонажем твору є Герасим Калитка, який своєю важкою працею і визискуванням зміг нажити достатньо великі гроші. Але це зовсім не відчувається, коли він має добрі наміри і постійно працює.
Але велика жадоба до грошей, прагнення стати ще більш багатим перетворюють добрі людські риси калитки на вади. Він починає не тільки працювати сам, але й примушує свою родину і своїх наймитів буквально гинути, працюючи. Він і сам каже: «Недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає».

Своєму рідному синові він не дає навіть найменшого перепочинку і планує його майбутню долю тільки за своїми планами, головною метою яких є звичайне збагачення. На мою думку рішення відмінити одруження свого сина з наймичкою і посватати його за дочку місцевого багатія, та ще й заявити: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу… Мені треба невістку з приданим, з грішми» – це відверто аморальний вчинок. З його слів виявляється, що засватати Мотрю Герасим обіцяв лише для того, «щоб вона старалася на роботі».

Взагалі, ставлення Калитки до наймитів висвітлює його як надзвичайно жорстоку і в той же час скупу людину. Прагнення до збагачення знищує у ньому усі людські почуття. Калитка не дає своїм робітникам ні спати, ні добре поїсти, навіть не помлитися Богу, хоча молитва у той час була святою справою. Причому сам господар не вважає свою поведінкою якоюсь неправильною, а навпаки, навіть пишається.