Стихотворение “дождь” в тумане облачных развалин встречая утренний рассвет, он был почти нематериален и в формы жизни не одет. зародыш, выкормленный тучей, он волновался, он кипел, и вдруг, веселый и могучий, ударил в струны и запел. и засияла вся дубрава молниеносным блеском слез ,и листья каждого сустава зашевелились у берез. натянут тысячами нитей меж хмурым небом и землей, ворвался он в поток событий, повиснув книзу головой. он падал издали, с наклоном в седые скопища дубрав. и вся земля могучим лоном его пила, затрепетав. художественные средства и тема основную мысоль текста

Пьеса «Ревизор» была написана Н. В. Гоголем более 180 лет назад. Трудно поверить, но проблемы, существовавшие во времена царской России, не потеряли свою актуальность и сейчас. До сих пор в обществе, а порой и у власти, находятся люди, которые пытаются выставить себя теми, кем на самом деле не являются. Хвастовство, пустословие, наглость, грубость и глупость встречаются среди служащих разных ведомств. Полиция и другие государственные органы по-прежнему предпочитает грубые методы обращения с гражданами, зачастую даже не пытаясь понять проблемы населения. Как и много лет назад расцвет «хлестаковщины» приходится на маленькие города, где народ более покорный и привычный к разрухе и бедности. «Хлестаковщина» – огромный порок на теле современного общества, который необходимо искоренять, чтобы добиться лучшей жизни

Духовність - це стан душі, поведінка кожного з нас у надзвичайних життєвих обставинах, це наші думки, мова, вчинки, внутрішні властивості людини. Духовність - надзвичайно багатогранний і складний феномен. За словниковим тлумаченням, духовність - це духовна, інтелектуальна природа, внутрішня моральна сутність людини. Сучасна гуманітарна наука говорить про духовність як про видову якість людини, про те, що саме духовність робить людину людиною. Духовність – це внутрішній світ людини, її зв’язок з Богом.

Объяснение:

Хаос і розруха створюють ґрунт для захоплення влади певними групами тиранії або позбавленими здорового глузду та культури керівниками. Сила без знань призводить до ще більшої тиранії. У такій обстановці поширюватимуться прислужництво, невігластво. А за жорстокості — страх, аморальність. Не до і закони, поки люди самі не усвідомлять необхідності їхнього виконання.

Життя в атмосфері обману, страху, за інших негативних чинників спричиняє загальне ослаблення людського організму, погану спадковість. І для подолання цього явища потрібна висока моральна відповідальність, не кажучи вже про складнощі тонкого проникнення в генні структури.