Объяснение:
Твори Івана Франка хвилюють і захоплюють сучасного читача. Написані геніальним майстром слова, вони згустком болю письменника, для якого доля свого народу була головною проблемою життя і творчості.
Саме в поемі "Мойсей", яка є вершиною літературної спадщини Каменяра, поет осмислює Історичну долю українського народу, трагічні шляхи його буття
Поема починається прологом, в якому визначається адресат - український народ:
Народ мій, замучений, розбитий,
Як паралітик той на роздорожжу
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Цей ліричний зачин звучить як заповіт автора, його лірична сповідь, пророче послання своєму народові.
І. Франка переосмислив біблійну легенду про Мойсея і євреїв, розглянувши її в зв'язку з долею українського народу, з його звільненням від гніту. Зображуючи древніх ізраїльтян, письменник мав на увазі своїх знедолених земляків-українців. Автор пише, що сорок років євреї блукали по пустелі, щоб знайти обітовану Палестину. Цей тернистий шлях ізраїльтян нагадує читачеві трагічні сторінки історії українського народу, віками боровся за свою свободу.
У поемі Мойсей показаний як вождь народу, але одночасно і як самовіддану його слуга, має на меті привести ізраїльтян до нового, щасливого життя. Хоча фізично Мойсей досить слабкий, і "в очах його все щось горить, як дві блискавки в хмарі".
Йому бридке оте низьке, напівтварина існування, яке охопило його табір. І коли народ, підбурювані Датан і Авіронові, перестав вірити Мойсеєві, той закликає людей не коритися обставинам, а йти далі.
2)Отношения Веры и Печорина из романа Лермонтова «Герой нашего времени» выглядят очень трагическими и в некой мере парадоксальными. В тех случаях, когда отношения героев становятся невозможными из-за ряда социальных или исторических причин (например, Эразм и Лиза, Ромео и Джульетта) трагизм обретает черты масштабного характера – сложно противостоять эпохе или общественным порядкам, но когда трагизм отношений заключается в индивидуальных чертах (безответная любовь), трагизм ощущается особо остро.
1)
Объяснение:
