3. Чем заканчивается «Тихий Дон»? а) вернувшийся домой Григорий стоит у своей калитки и держит на руках сына; б) смертью Григория; в) установлением в станице колхоза. 4. Что означает фраза «сын за отца не отвечает» в поэме А. Твардовского «По праву памяти»? а) сына нельзя наказать за преступление отца; б) нельзя высмеивать ребёнка, если у него не совсем нормальный отец (например, пьяница); в) речь идёт об отказе от родителей-«врагов народа». А.Твардовский отказался от отца и всю жизнь жалел об этом. 5. Каково отношение автора к истории в поэме «По праву памяти»? а) всё плохое надо забыть; б) не видит в ничего отрицательного; в) «Кто прячет ревниво, / Тот вряд ли с будущим в ладу…», т.е. ничего нельзя забывать. 6. Какой лагерь описан в повести А. Солженицына «Один день Ивана Денисовича»? а) Экибазтуз, Казахстан; б) Колыма; в) Соловки. 7. За что урки убивают политзаключённого в рассказе В. Шаламова «На представку»? а) за сопротивление, б) они играли в карты на его свитер, а он отказался его отдавать, т.к. это был подарок жены; в) за отказ работать. 8. В чём состоял главный грех Игнатьича из новеллы В. Астафьева «Царь-рыба»? а) убийство, б) браконьерство, в) надругательство над любимой девушкой. 9. С каким произведением русской литературы 19в перекликается повесть В. Распутина «Живи и помни»? а) «Преступление и наказание»; б) «Евгений Онегин»; в) «Горе от ума». 10. Почему Хомутов из пьесы А. Вампилова «Провинциальные анекдоты» так хотел избавиться от своих 100 рублей? а) он их украл и они «жгли» ему руки; б) он хотел послать эти деньги матери, но так и не успел за 6 лет – она умерла, и его замучила совесть; в) он нашёл деньги на дороге и искал их владельца.

1.Г.Ібесе

2.Тема уроку БЕРНАРД ШОУ ''ПІГМАЛІОН''

БЕРНАРД ШОУ Бернард Шоу народився 26 липня 1856 в Дубліні. Вчився в католицькій і протестантській денних школах Дубліна. У 1871 р закінчивши школу, він став працювати в компанії, яка торгувала земельними ділянками. Через рік зайняв посаду касира, але через чотири роки, зненавидівши роботу, переїхав до Лондона (1876): де жила мати, після розлучення з батьком. Зайнявся журналістикою і літературою. З 1882 р став цікавитися соціальними проблемами, а 1884 вступив в «Фаіанське суспільство», створене для поширення соціалістичних ідей, якому присвятив 27 років свого життя, виступаючи з лекціями. Распродажа КОНФИСКАТА! Huawei P20 Pro за копейки! Осталось 5 штук Распродажа КОНФИСКАТА! Huawei P20 Pro за копейки! Осталось 5 штук Бернард Шоу починає писати про театр, публікується в тижневику «Уорлд», «Пелл-Мелл газет», пише музичні рецензії в «Стар», а з 1890 стає штатним музичним критиком в «London World». Через 5 років Шоу стає театральним критиком в лондонському журналі «Сетердей рев’ю». У 1890 р він читає лекцію на засіданні «Фабіанського товариства», яку присвятив творчості Ібсена, а через рік пише критичну статтю «Квінтесенція ібсенізму», яка стала маніфестом нової драми. 1892 написав першу п’єсу «Будинок вдівця». Виходять романи «Нерозумний шлюб», «Любов артиста». Протягом подальших шести років Бернард Шоу пише 9 повнометражних п’єс і одну одноактну: «Серцеїд» (1893), «Професія місіс Уоррен», «Зброя і людина» (1894), «Кандіда» (1897), «Обранець долі» (1897 ), «Поживемо-Побачимо» (1899). П’єси Шоу в постановці Джона Ведренна і Харлі Гренвілл-Баркера 1904-1907 рр. були настільки популярними, що в ці роки 701 спектакль був поставлений за його творами. Далі були написані «Людина і надлюдина» (1905), «Дон Жуан у пеклі», «Майор Барбара», «Пігмаліон» (1913). Під час Першої світової війни Бернард Шоу активно займається політикою, пише великий нарис «Війна з точки зору здорового глузду», в якому критикує Англію і Німеччину, закликає до переговорів, критикує сліпий патріотизм. У повоєнні часи видає п’єси «Будинок, де розбиваються серця», «Назад до Мафусаїлу» (1922), «Свята Іоанна» (1924). У 1925 отримав Нобелівську премію. У віці за 70 в 30-их рр. Шоу багато подорожує (Індія, Південна Африка, Нова Зеландія, США, СРСР). Б. Шоу писав до глибокої старості. Останні п’єси «Мільярди Байанта» і «Вигадані байки», він написав в 1948 і 1950 р У віці 94 років, 2 листопада 1950 знаменитий драматург помер.

3.Я хз

Объяснение:

может быть правельно

воть

Объяснение:1.Упоминание о старой барыне, жившей в одном из домов Москвы.

2.Жизнь Герасима в деревне до того, как его забрали в город.

3.Жизнь Герасима в городе, его занятия и взаимоотношения с окружающими.

4.Любовь Герасима к Татьяне.

5.Барыня решает женить пьяницу-башмачника на Татьяне.

6.Герасим находит Муму.

7.Дворник растит собачку, ухаживает за ней.

8.Встреча Муму и барыни.

9.Барыня требует уничтожить собаку.

10.Герасим подчиняется воле помещицы, утопив собаку.

11.Сразу после гибели Муму он в знак протеста уходит из города в родную деревню.