Черга на міській площі зібралась о п’ятій годині ранку, коли ніде ще не світилося, а далеко в навколишніх селищах співали півні. О сьомій, коли розвидніло і почав розходитися туман, стало видно руїни будинків і постаті людей, які по двоє, по троє ішли на ринок і на фестиваль.
Хлопець стояв у черзі за двома чоловіками, що голосно розмовляли між собою. В холодному повітрі кожне слово лунало ніби вдвоє гучніше. Тупцюючи на місці й хукаючи на червоні від холоду, порепані руки, він дивився на грубий домотканий одяг тих, що стояли перед ним, і на довгу чергу чоловіків та жінок попепереду.)
Само название рассказа - "Великие путешественники" настраивает читателя на юмористический лад. Ведь в рассказе речь идет о детях, для которых и небольшое путешествие до соседнего леса оказывается великим.
В этом рассказе мы встречаем много комических ситуаций - сборы в поход, сама идея кругосветного путешествия, наивные разговоры о том, как будет протекать путешествие, как добывать пищу и что делать с индейцами.
Далее следует описание самого похода, в котором также случается много смешного. Например Минька с мешком падает в канаву и это очень веселит Степку и Лелю, а также читателей.
Меня очень насмешило описание возвращения, когда Степка был в недоумении, почему все ему кажется знакомым
