Люди завжди намагались гуртуватись, і в цьому пориві, як правило, ними керувало одне бажання — вижити. Древні люди об’єднувались, тому що так легше було полювати, відбиватись від ворогів і облаштовувати своє житло. Сучасні люди, звісно, за мамонтами більше не полюють, і від інших обороняються тільки в особливих випадках, однак жага згуртуватись живе у них і сьогодні. Пояснити це можна кількома чинниками, і один із найголовніших — тваринні інстинкти. Але не тільки цей фактор змушує людей жити разом.
Створюючи сім’ї, люди насамперед знаходять у них свій душевний спокій, комфорт, впевненість і основу основ, до якої можна повертатись знову і знову, аби зачерпнути підтримки й розуміння. Родина стає тим рятівним острівком, який не змиє навіть найстрашніший шторм, тим будиночком, який не зрушить найсильніший землетрус, якщо його стіни збудовані на совість. У наш час сім’ї доволі часто розпадаються, не витримавши випробування часом та довірою. Неможливо сказати точно, чому така концентрація сумних доль у родинах існує саме сьогодні.
Кожен член сім’ї — це деталь механізму, без якого останній не буде працювати. Про це свідчать численні історії та випадки з життя, про це пишуть у творах літератури. Зокрема роман українського письменника Юрія Яновського є яскравим тому свідченням. У сім’ї Половців, здавалося б, є все для щастя: люблячі один одного Мусій та його дружина, їхні сини, надія родини — Андрій, Оверко, Панас та Сашко, які мали б продовжувати рід. На їхньому шляху проблемою стало різне бачення світу, і коли один брат пішов проти іншого, було зрозуміло, що прийшов кінець їхньому щасливому майбутньому.
З іншого боку, розглянемо образ Івана Шрама з історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Цей козацький полковник готовий боротись не на життя, а на смерть за майбутнє своєї держави. Якщо проникнути в питання, то ми зрозуміємо, що під поняттям «майбутнє» козак бачить свого сина, Петра Шраменка, а отже, воює і готовий померти він для свого сина. Думка про сім’ю, нащадків, кріпить Івана Шрама і допомагає йому йти вперед, сміливо дивлячись смерті в очі.
Так чи інакше, кожен з нас потребує відчуття рідного дому, місця, де на тебе чекають, де тебе люблять просто так, де тобі завжди до де про тебе потурбуються. Саме тому родина завжди була, є і буде тим кораблем, який несе людину через бурхливе море життя. Важливо, аби за штурвалом стояв той капітан, який з впевненістю і без страху вбереже свою команду від усіх небезпек.
ответ:
о смелом волшебнике гарри поттере состоит из семи книг. больше всего мне понравилась первая. в ней гарри мой ровесник. многие его черты я узнаю в себе и своих друзьях.
многие спрашивают меня, почему я люблю читать о гарри и его друзьях. я тоже об этом думаю. скорее всего, в книгах о гарри поттере людей больше привлекает не волшебство. хотя о нём тоже интересно читать. самое главное, это дружба, соединившая рона, гарри и гермиону. интересен невил долгопупс и другие . напоминает мне гендальфа из «властелина колец». он такой же мудрый и смелый. не знаю почему, но мне нравится строгий профессор снегг.
читая «гарри поттера», я понял, что настоящий друг будет с тобой даже тогда, когда нет шансов победить. рон и гермиона боялись волдеморта, но всё равно не отступились и сделали всё для того, чтобы их друг достиг своей цели. сцена, где рон руководит шахматной игрой, потрясла меня. если бы я был девочкой, наверное, расплакался бы. уизли рисковал жизнью. был момент, когда я подумал, что он умер.
гермиона сначала показалась мне зазнайкой. таких, как она, называют «ботаниками», но потом я понял, что без неё гарри не смог бы победить. во всех книгах её ум спасает героев от гибели. она дочь маглов, но в магии превзошла всех своих сверстников и даже из старших классов.
я бы хотел попасть в мир гарри поттера и поучиться в хогвардце. мне хотелось бы научиться магии и найти таких же друзей, как у гарри. мир гарри поттера выдумка, но он многому учит нас. главные герои книги обладали такими чертами как смелость и верность. они боролись со злом и никогда ему не уступали. я думаю, что джоан роулинг великий писатель. её «гарри поттеру», многие люди, которые не любили читать, полюбили чтение. я тоже отношусь к их числу. если бы таких книг было больше, все люди планеты стали бы поклонниками .
