Рассказ напоминает мне "Муму" Тургенева. У них есть общая цель - показать неправильность и неестественность феодального устройства общества. У Тургенева это показано через обращение с собакой, безответным существом, и имеет трагический оттенок. Вильде использует маленьких детей и рисует красками сатиры.
В своё время это был рассказ на остросоциальную тему, сейчас же ошибочность восприятия мира персонажами очевидна. В наше культурное сознание это вбито годами Советского союза.
Тем не менее, я думаю, что это хороший рассказ, чтобы прочесть детям и на примерах показать, как раньше было неправильно и как надо не повторять. Просто так его читать взрослому будет скучно.
Повість, яку частинами друкували впродовж 1894-1914 рр., містить дев’ять новел (розділів), із яких чотири (перші три — «Аз недостойний», «Велика удача!», «Химери» і остання — «Іди геть!») змальовують головного героя Тев’є, а решта п’ять розповідають про долю його дочок та самого Тев’є. Попри новелістичну структуру твору, «Тев’є-молочар» вирізняється композиційною стрункістю, послідовним внутрішнім і зовнішнім зв’язком між окремими новелами і широким функціональним навантаженням кожної з них. Усі новели, маючи власну композицію, сюжет і конфлікт, пов’язані між собою за змістом і становлять єдине ціле. Об’єднувальною ланкою є образ Тев’є. Оповідання, йдучи одне за одним, послідовно розширюють розмах подій, відображають епоху і до кінця розкривають характер головного героя. Увесь твір містить серію оповідань, об’єднаних головним персонажем, що виголошує колоритний монолог в уявній розмові з Шоломом-Алейхемом.
Объяснение:
