Відповідь:
Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: "Кращого від українців в ідеї нема нічого, але [...] небагато в нас людей гідних, решта — дурноляпи, можливо, більше шкідливі, ніж корисні для розповсюдження в суспільстві рятівної для майбутнього української ідеї".
Чим же цінний для нас Куліш?
Саме він написав новаторський твір "Чорна рада", піднісши ним українську літературу до світового рівня. Саме він започаткував український історичний роман. П. Куліш був мистецьким новатором у галузі перекладу світової літератури українською мовою та ще в той час, коли видані були укази про заборону рідної мови. Він перший переклав Біблію, створив перший український правопис на фонетичній основі ("Кулішівка"), створив "Граматику" для українських шкіл.
У своїх творах порушував важливі проблеми, які є актуальними і сьогодні: батьки і діти, кохання і подружнє щастя, патріотизм і незалежність держави, '' ставлення влади до народу, народна мораль, добро і зло.
Все своє життя Куліш служив українській національній ідеї, у ній — його єдина мета, у ній він був послідовний.
Так, І. Франко писав: "Куліш все життя своє шукав шляхів, палаючи пристрастю сказати якесь велике слово. В даний момент твердо переконаний у правоті своєї думки, він все ж незабаром відкидав її, щоб знову з такою ж самовпевненістю захищати яку-небудь іншу. Ці питання складали трагедію його життя, але вносили фермент в літературне життя України..."
Важливим є те, що письменник широко відтворив життя різних сфер тогочасного суспільства та типових представників усіх соціальних верств.
Пояснення: вот держи,правда оно долгое.Я своїй учительці отсилала,вона сказала правильно.
Объяснение:
невероятное событие
все возбуждены, готовятся, обсуждают
Весь оставшийся день школьники решали,
"кто где сядет, кто во что оденется и какие будут
распорядки"
2) "подраться не получилось - ребята прогнали нас. Тогда мы начали кататься с
самого высокого обрыва, и я начерпал полные
катанки снега".
Мальчик застудился, и начался приступ болезни,
которую бабушка Катерина называла "рематизня.
Идти он не смог.
3) Доброта, заботливость.
4) послевоенное: тяжелое и голодное
5,6,7)Бабушка, как и остальные жители нашего села,
относилась к учителям очень уважительно.
Они ко всем были одинаково вежливы, даже
к ссыльным, и всегда готовы были Даже Левонтия, "лиходея из лиходеев", учитель смог
утихомирить им деревенские, как могли: кто за дитём
посмотрит, кто горшок молока в избе оставит,
кто воз дров привезёт. На деревенских свадьбах учителя
были самыми почётными гостями.
8.Уже много лет а я всё ещё помню лица моих учителей.
Фамилию их я забыл, но осталось главное - слово "учитель".
9)Фотография та сохранилась.
Я смотрю на неё с улыбкой, но никогда не насмехаюсь.
"Деревенская фотография - своеобычная летопись
нашего народа, настенная его история, а ещё не
смешно и оттого, что фото сделано на фоне родового,
разорённого гнезда".
