Напишите Эссэ на тему "Права и обязанности:согласие или конфликт". В эссэ должны присуствовать примеры. В согласии и конфликт тоже, про людей.
Должны быть определения слово: права, обязанности
Обязательно должен быть вывод

Детство Николая Заболоцкого недалеко от Казани в богатом помещичьем имении, где отец будущего поэта служил управляющие и, по совместительству, агрономом. Однако буйство красок этого щедрого края не особо впечатляло маленького мальчика, который больше интересовался не литературой, а наукой. Плюс ко всему, Николай Заболоцкий весьма скептически воспринимал работу своего отца, считая, что будущее отнюдь не за сельским хозяйством, а за развитием промышленности.

Судьба распорядилась так, что мечтам о научной карьере Николая Заболоцкого не суждено было сбыться. Он отказался от обучения в Московском университете на медицинском факультете, перебрался в Петроград и решил попробовать свои силы в литературе. Именно в этот период будущий поэт начал осознавать, что творчество неразрывно связано с природой, которая является источником красоты и вдохновения.

В 1953 году, за 5 лет до смерти, будучи уже достаточно известным и признанным поэтом, Николай Заболоцкий написал стихотворение «Я воспитан природой суровой…». В нем автор не только признал собственные ошибочные суждения, так свойственные молодости, но и переосмыслил свое отношение к простым и очевидным вещам. Не последнюю роль в процессе формирования нового, достаточно философского мировоззрения поэта, сыграли арест и сибирские лагеря, в которых Заболоцкий провел без малого 5 лет. Именно здесь он научился ценить те маленькие житейские радости, которых не замечал в повседневной жизни, и осознал, что является частичкой огромного и удивительно прекрасного мира.

Відповідь:

У часи Давньої Греції постійної театральної будівлі не було. Театр розміщувався під відкритим небом і в деяких містах для цього  використовували центральну площу, на якій ставили поміст для глядачів, в інших містах - галявин з схилами пагорбів, які оточували цю галявину. Класичний театр складався з трьох частин: театрону, орхестри і скене.

Орхестра – це круглий або підковоподібний  утрамбований майданчик, що доходив до першого ряду  місць глядачів і відділявся від них невисокою мармуровою балюстрадою. Посередині орхестри знаходився жертовник Діонісія, на якому перед виставами приносили жертву. На  орхестрі виступали хор і актори .

Театрон (від слова «теаомай» — «дивлюсь») – це місця для глядачів, розташовані на схилі пагорба. Їх вирубувалися прямо в скелі або прокопувалися в землі й накривалися зверху дерев'яними дошками, а пізніше - кам'яними чи мармуровими плитами.  

Скене (намет для переодягання акторів) — спочатку справді була наметом, а пізніше дерев'яною, потім кам'яною або мармуровою будівлею, що знаходилася за заднім, зрізаним боком орхестри. Вона представляла собою єдину в театрі закриту частину, мала вигляд палацу, повернутого фасадом до глядачів, оздобленого колонами, скульптурами та іншими прикрасами. Фасад також був своєрідним резонатором, що сприяв посиленню звука. Скене мала троє дверей, через які актори виходили під час дії, поверталися до скене, щоб змінити маски.  У ній також зберігався акторський реквізит.

В українську мову увійшли терміни, які в часи античності звучали як скене (сучасна сцена) і орхестра (на даний час оркестр). Але значення їх сьогодні змінилося, тому що на сцені  виступають актори, а оркестр – це колектив музикантів, призначений для спільного виконання різних музичних творів.  

Пояснення: