Сочинение на тему
почему чацкого не приняло общество

Звичайно, у кожного є свої обов'язки в сім'ї. наприклад, тато в сім'ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. діти мають простіші обов'язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. у мене обов'язків не дуже багато, але я дорослішаю — і їх стає дедалі більше. вранці я мушу застелити після себе ліжко. якщо нікого немає вдома, то треба самому приготувати собі поїсти, в основному підігріти щось готове. прийшовши зі школи додому, я обі, потім витираю меблі від пилу, підмітаю та у разі потреби мию підлогу у своїй кімнаті. потім, якщо необхідно, йду за покупками: хлібом, молоком, яйцями тощо.  у вихідні дні звичайно справ стає більше. по-перше, у суботу доводиться їздити на ринок та мамі носити сумки. цього дня ми купуємо продукти на весь тиждень, а вже тижня докуповуємо найнеобхідніше: хліб, молоко, сметану тощо. потім вдома мамі після прання розвісити одяг на і. ось такі обов'язки є у мене. у дітей ще здавна були певні обов'язки, причому більше, ніж зараз, бо не було техніки, і тому дітям змалку доводилось рубати дрова для грубки, носити з колодязя воду тощо. їхні батьки теж з тієї самої причини були більш завантажені хатньою роботою. отже, сімейні обов'язки існували здавна, існують зараз, їх має кожна людина, що живе сама або з сім'єю. 

1. Деви. Вести маленькому мальчику самолет с раненным отцом это не Между отцом и сыном нет взаимопонимания, Бен считает, что Дэви — физически слабый, неактивный ребенок. Он часто раздражается-в ответ на во и действия сына, порой вообще не замечает его.

3. Трудности, совместно преодоленные испытания сплачивают и объединяют людей, даже если между ними лежит целая пропасть. Дэви и Бен своим мужеством и бесстрашием, чуткостью к боли другого и доверием друг к другу уже построили крепкий мост, сумевший связать их на всю жизнь.

4.Писателю принадлежат слова: «У меня есть рассказ «Последний дюйм» . Его суть в том, чтобы своевременно остановиться, не перейти границы. На самом деле же - это метафора. Сегодня в мире накоплено столько оружия, которое на последнем дюйме перед всемирной катастрофой оказалось человечество. Каждый должен осознать свою ответственность за судьбу мира, за судьбу цивилизации… Чтобы последний дюйм не был пройденным. Чтобы были люди на Земле…»

Объяснение: