ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА Не одна красота Олеси меня в ней очаровывала, но также и ее цельная, самобытная, свободная натура, ее ум, одновременно ясный и окутанный непоколебимым наследственным суеверием, детски невинный, но и не лишенный лукавого кокетства красивой женщины. Она не уставала меня расспрашивать подробно обо всем, что занимало и волновало ее первобытное, яркое воображение: о странах и народах, об явлениях природы, об устройстве земли и вселенной, об ученых людях, о больших городах... Многое ей казалось удивительным, сказочным, неправдоподобным. Но я с самого начала нашего знакомства взял с нею такой серьезный, искренний и простой тон, что она охотно принимала на бесконтрольную веру все мои рассказы. Иногда, затрудняясь объяснить ей что-нибудь, слишком, по моему мнению, непонятное для ее полудикарской головы (а иной раз и самому мне не совсем ясное), я возражал на ее жадные вопросы: «Видишь ли... Я не сумею тебе этого рассказать... Ты не поймешь меня».

ответ:

объяснение: “майстер корабля” — перший роман ю. яновського, автобіографічний. твір, “легкий і життєжадібний”, написаний на одному подиху: письменник розпочав роботу 27 листопада 1927 року в одесі, а закінчив у харкові, куди невдовзі переїхав.

роман побудований у пісенній формі. а оскільки пісня — один із найлаконічніших художніх жанрів, то в романі опущено так звані воєнні будні, завдяки чому досягнуто стислості й ліризму в художньому осмисленні теми.

в пісенному зачині автор називає друзів — «чотири паростки міцного дуба» (тобто сини великого народу). вони різні, але об'єднані спільною метою — захистити країну.

письменник романтизує подвиги друзів, показує військову звитягу, козацьку відвагу та надзвичайну силу. роман складається із семи окремих розділів — новел, що також стало новаторством в українській літературі.

тема роману «майстер корабля» — море й кіномистецтво — виконана в сміливому неоромантичному ключі, значно розширювала ідейно-проблемні й стилістичні обрії української прози.

ідея: перед читачем вимальовуються не просто будні з життя й творчості українських кіномайстрів 20-х pp., не лише їхні турботи в зв'язку зі створенням сценарію фільму та будівництвом для цього спеціального корабля, а широкі картини творчогожиття людини, за яким стоїть великий узагальнюючий сенс, що все життя на планеті має будуватися з творчим натхненням, з турботою про культуру кожної нації, про завтрашній день людства, і тоді майбутнє перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей.  

окрім усього, «майстром корабля» письменник демонстрував нову форму, у якій домінував раціоналістичний стрижень, поетика умовного моделювання.

появою роману "майстер корабля" ю. яновський утвердив себе як справжній письменник — мрійник, який ніколи не забував про красу звичайної людської душі.

Герасим — главный герой рассказа и. с. тургенева « муму» . я бы даже сказала, что он единственный герой этого произведения. глухонемой рослый богатырь не только внешне отличается от окружающих. хозяйственный и работящий, герасим сохраняет в себе доброе, чуткое к чужой беде сердце, по- широкую деревенскую душу, невиданное для периода крепостного права чувство собственного достоинства. по словам тургенева, «могучий, как дерево… на плодородной земле» , он любил землю, хозяином которой не был. все, что ни делал этот «славный мужик» , совершалось им просто и искренне, от всей души. работать — так работать, любить — так любить. нежными и трогательными были чувства великана герасима к татьяне, которую по приказу барыни выдали замуж за пьяницу-башмачника. после горького разочарования в любви глухонемой безоглядно привязался к найденной им собачке: «ни одна мать так не ухаживает за своим ребенком, как ухаживал герасим за своей питомицей» . но и эта безобидная привязанность была разрушена своенравной барыней. и все же горести и беды не сломили могучего богатыря. герасим оставил город, принесший ему столько горя, и вернулся в родную деревню — к земле, деревенскому быту, ко всему, что всегда было дорого его сердцу. и в этом его сила и его победа над превратностями судьбы крепостного крестьянина.