У чому полягає драматизм ситуації в полюванні за китом-смугачем?​

просты и лаконичны по слогу. Не случайно они вписываются и в нашу современную действительность. Сделаем небольшое теоретическое отступление, скажем несколько слов о том, что за поэтический жанр эпиграмма. Это древняя жанровая форма, известная еще в античности (по-гречески epigramma означает надпись). Действительно, в те далекие времена она и была надписью на пьедестале статуи или на алтарных воротах. Но постепенно надпись переходила с культовых предметов на обыкновенные бытовые, становилась насмешливой, ироничной и, в конце концов, сатирической. Форма эпиграммы стабильна, то есть не меняется на протяжении вот уже многих веков. Она лаконична, наполнена энергией затаенной насмешки, но вынуждена это как бы скрывать, превращая глубокую мысль в поэтическую игру. Эта игра и ритмическая. Благодаря сжатому в пружину ритму, на коротком участке в несколько стихотворных строк умещается очень емкое смысловое содержание.
Сумароков в своих эпиграммах обращался к самым разным сторонам жизни современного ему общества. Например, поэт говорит о ненаде

При всій відмінності зовнішнього образу і розходженні характерів і Онєгін із роману О. С. Пушкіна, і герой комедії О. С. Грибоєдова "Горе від розуму" Чацький, і лермонтовський Печорін належать до типу "зайвих людей", тобто таких людей, для яких в оточуючому їх суспільстві не знаходилося ні місця, ні справи. Щоб ясніше показати благородні почуття і прагнення Чацького, Грибоєдов поставив поруч із ним підлабузника Молчаліна. Лермонтов протиставив Печоріну, який страждає, Грушницького, котрий піклується тільки про те, щоб "стати героєм роману", намагається "зробити ефект". Печорін самотній серед таких людей, як Грушницький, які у молодості розігрують розчарованих, а на старість "робляться або мирними поміщиками, або п'яницями, іноді — тим і іншим".

Объяснение: