І. Походження Данте, його освіта. (Данте Аліґ'єрі народився у Флоренції в травні 1265 року. Він належав до старовинного і шляхетного роду. Данте одержав поверхову та недостатню освіту, яку розширив тільки завдяки наполегливій роботі в зрілому віці. З юних літ був утягнений у кипуче життя Флоренції, де не вщухало політичне суперництво двох партій: гвельфів і гібелінів.)
ІІ. Розвиток творчого таланту Данте.
1. Суспільна діяльність Данте. (У двадцять чотири роки Данте взяв участь у воєнних діях — битва при Кампальдіні та Пізі. З 1300 року виконує відповідальні дипломатичні доручення, бере активну участь у політиці і громадському житті Флоренції.)
2. Вигнання Данте з рідного міста. (Причина вигнання — активна політична діяльність на стороні прихильників імператора — гібелінів. Заочно засуджений на смерть.)
3. Поневіряння Данте. (Протягом 20 років Данте поневірявся Італією. Останні роки провів у Вероні і Равенні. Тіло Данте й нині спочиває в Равенні, незважаючи на всі спроби Флоренції повернути його прах.)
4. Кохання до юної Беатріче. (За визнанням Данте, це тремтливе і шляхетне кохання було поштовхом до пробудження в ньому поета. Поетичним документом цієї любові стала автобіографічна повість "Нове життя".)
5. Творча спадщина Данте. (Поетичну славу Данте принесла повість "Нове життя". Найвеличніший твір Данте, вершина його творчості — поема "Божественна комедія". Поема задумана як "видения" — мандрівка поета потойбічним світом, і включає три частини: "Пекло", "Чистилище" і "Рай".)
ІІІ. Данте — найвидатніший поет Італії. (Данте — останній поет середньовіччя й водночас перший поет нового часу. Він був мислителем, ученим, політиком. Сучасники цінували якості Данте не менше, а іноді й більше, ніж його поезію.)
