Задание 3. Прочитайте библейский миф и выполните задания 1. Составьте характеристику героя. В подтверждение своего мнения выпишите цитаты из произведения.
2. Как вы оцениваете поступок женщины, укравшей ребенка? Как вы думаете, почему она так действовала?
[ ]
Суд Соломона

Жили в Иерусалиме две молодые женщины, у каждой было по грудному ребенку. Они ютились в одной комнате и спали вместе со своими детьми. Однажды во сне одна из них случайно задавила своего ребенка, и он умер. От отчаяния она взяла у спящей соседки живого младенца и положила его на свою кровать, а ей подложила своего, мертвого. Наутро вторая женщина увидела возле себя мертвого ребенка и не захотела признать его за своего. Она обвинила соседку в обмане и подлоге.
Но первая женщина, которая случайно задавила своего ребенка, не хотела признаваться в содеянном, не хотела отдавать живого младенца. Долго они спорили, обвиняя друг друга в разных прегрешениях, но так ни к какому выводу и не пришли. И по совету добрых людей отправились они к молодому царю Соломону, чтобы он разрешил их спор. Соломон выслушал каждую, ничего не сказал им и велел слугам принести ему меч. «Мое решение такое, — сказал он. — Вас двое, живой ребенок один. Рассеките его пополам, и пусть каждая утешится его половиной».
Одна женщина сказала: «Отдайте ей этого ребенка живого и не умерщвляйте его». А вторая сказала: «Пусть же не будет ни мне, ни тебе, рубите».
Соломон тотчас догадался, кто мать живого ребенка и кто та обманщица, которая забрала его себе. Он сказал своим стражникам: «Отдайте ребенка той женщине, которая не хотела его смерти. Она настоящая мать ребенка».
Все израильтяне узнали об этом решении Соломона. Добрые возрадовались и полюбили своего молодого царя за справедливость, за праведный суд еще больше, а злые, нечестные испугались, поняли, что при таком мудром судействе любой порок будет наказан.

Взяв би ті (окуляри) біс, що чіпляються на ніс.

Дивиться на Південь, а бачить Схід.

Добрий був, поки двома дивився, а надів ще пару— сказився.

Краще жити з поганими очима, чим без очей.

Менше жмурся так дальше побачиш.

Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.

Одно око на нас, а друге на Кавказ.

Одно око на полицю, а друге на помийницю.

Очей багато, а дулі під носом не бачить. Так кажуть на тих, що носять окуляри.

Очі скляні — очі дурні: упало й пропало.

Очі як картохи, а не бачуть ні трохи.

за скляні очі, а ті хай і повилазять.

Хто багато очей має, той мало бачить.

Незвичайна і багата на пригоди біографія поета-романтика Дж. Байрона наклала відбиток на його творчість. Він належав до аристократичної, але збіднілої родини. У десятирічному віці після смерті діда Байрон успадкував титул лорда. Ще студентом Кембріджського університету почав писати вірші, та відомий став після опублікування поеми "Паломництво Чайльда-Гарольда". Байрон багато подорожував, цікавився історією, був учасником визвольного руху в Італії, долучився до лав грецьких повстанців.

Поеми Байрона побудовані як лірична сповідь героя, який втілює риси непересічної особистості і є носієм вірувань та ідей своєї хворої доби. Ці поеми-сповіді є найвищим творчим досягненням англійського поета-романтика. Саме романтикою овіяний образ українського гетьмана Мазепи. Байрон, як свідчить поема "Мазепа", цікавився історією України і, на відміну від російських письменників, симпатизував Мазепі.

Після поразки шведів під Полтавою король Карл XII зупинився перепочити в лісі. Він ліг під деревом, тамуючи біль від ран. До нього приєднався гетьман Мазепа, але король помітив, що перш ніж лягти відпочити, козацький гетьман:

...обійняв свого коня

За шию, наче той рідня,

І не зважаючи на втому,

Підкинув листя вороному,

Обер на спині вогкий" пил,

Звільнив з оброті і вудил...

Короля вразило таке трепетне ставлення до тварини, і він попросив гетьмана розповісти, за що той так шанує свого коня. Козацький гетьман відповів, що не добром поминає "ту школу, де навчивсь їзди". Це заінтригувало короля, і Мазепа задовольнив його цікавість розповіддю про службу пажем за юних літ при дворі короля Яна-Казиміра. Юний і вродливий Мазепа закохався у молоду дружину ясновельможного пана: