в комедии н.в.гоголя представлен типизированный уездый город n, чиновничий аппарат которого погряз в бюрократии, взяточничестве и кумовстве. в таком незавидном, но весьма распространенном положении дел в городе большую роль играет страх, так как боязнь чиновников перед расплатой, перед увольнением и, возможно, судом единственное, что вообще может повлиять на действия бюрократов. например, узнав о том, что в город n едет ревизор, городничий собирает собрание всевозможных гос. организаций и начинает отдавать распоряжения, касающиеся работы их строений: " смотрите, по своей части я кое-какие распоряжения сделал, советую и вам. особенно вам, артемий филиппович! без сомнения, проезжающий чиновник захочет прежде всего осмотреть подведомственные вам богоугодные заведения — и потому вы сделайте так, чтобы все было прилично < > ." хотя это его прямая обязанность, но отдавать распоряжения и следить за состоянием общественных мест городничий начинает только после того, как над ним начинает нависать возможность расплаты за плохую работу. также поступают и остальные чиновники: артемий филиппович - "надевает" на больных чистые колпаки, аммос федорович - убирает гусей из канцелярий и приемных, лука лукич - должен урезонить учителя, который вечно всем строит неприятные рожи, земляника - этот и вовсе начинает ябедничать на других, лишь бы не тронули его, но абсолютно всех чиновников страх подталкивает на преступление и подлость в виде взятки ревизору . такими образом, мы видим, что только приезд ревизора заставляет всех представителей чиновничьего аппарат сомкнуться в общем чувстве страха перед расплатой и начать работать или, скорее, делать вид.
До Шерлока Холмса звертається за до доктор Джеймс Мортімер, сільський лікар. Його друг, баронет сер Чарльз Баскервіль, помер за таємничих обставин біля свого родового маєтку, що знаходиться в англійському графстві Девоншир поблизу Грімпенської трясовини. Усе вказувало на природну смерть, якби не вираз нелюдського жаху на обличчі у покійника.
У роду Баскервілів існує одна моторошна родинна легенда, яку вони передають від покоління до покоління. Легенда ця оповідає про примарного собаку, який уночі переслідує всіх Баскервілів на болотах Грімпенської трясовини. Згідно з легендою, уперше примара з'явилася для того, щоб покарати одного з Баскервілів — безпутного пройдисвіта Гуґо, що жив у XVII столітті. З того часу собака інколи з'являвся знову, щоб забирати життя у нащадків Гуґо. Диявольська примара описується у легенді як велетенський собака чорної масті, з очима, що світяться та величезною пащею.
Доктор Мортімер благає детектива про до бо з Америки до родового «гнізда» прибуває останній нащадок роду Баскервілів, баронет Генрі Баскервіль, якому теж загрожує небезпека. Холмс вирішує доручити Ватсону супроводжувати сера Генрі до його маєтку та залишатися там із молодим Баскервілем до подальших розпоряджень.
Врешті-решт, убивцею виявляється один із сусідів Баскервіля — Джек Степлтон, який насправді був племінником сера Чарльза та кузеном сера Генрі. Почувши переказ моторошної легенди від самого Чарльза Баскервіля, Степлтон вирішив використати її у своїх цілях. Знаючи, що сер Чарльз хворий і може померти від сильного переляку, він придбав величезного пса, якого потім тримає на болоті. У потрібний момент Степлтон розмалював тварину фосфором, який не мав запаху та світився у темряві, і натравив на сера Чарльза. Той, налякавшись, почав тікати і помер від серцевого нападу.
Удруге Степлтон вирішив повторити цю пригоду з Генрі Баскервілем. Але в останню мить, коли собака кинулася на баронета, її застрелив Холмс.
Степлтон, намагаючись втекти від правосуддя, потопає у болоті.
