ответ:
в "светалана" как и в некоторых других своих произведениях жуковский поднимает проблему принятия человеком своей судьбы, преодоление жизненных невзгод и печалей с тихим достоинством. именно величие смирения и высшим силам за все, по мнению автора, человеку обрести счастье:
"лучший друг нам в жизни сей
вера в провиденье. благ зиждителя закон: ..".
светлана, увидев во сне своего возлюбленного мертвым, не ропщет, не требует провиденье вернуть ее жениха, а с ужасом смиряется с судьбой, не убегает из хижины, куда он ее в сновидении. это спасает ее, чудесным образом появляется "белоснежный голубок, который возвращает героиню в действительность, где ее ждет скорая встреча с живым возлюбленным.
Любов — це чаклунство, це та близькість, коли покладеш людині руку на плече, візьмеш її за руку, торкнешся — і все! Розумієш, що це твоє, назавжди твоє, хоч що б там було…Закоханість і любов, пристрасть і любов, вони схожі, але вони різні. Розумієте? Закоханість — це прекрасно! Тут і радість, і щастя, і тривога, і пристрасть, і страх втратити людину, втратити все, і тисячі комплексів, і виснажлива думка: як бути? Що робити? Ти говориш неймовірні слова, яких ти ще ніколи не говорив, і тобі говорять такі ж слова, і ти віриш, відразу віриш, що вона такого нікому не говорила…
Любов — це коли людина розуміє іншу, коли вона робить так, щоб порадувати і зробити щасливою іншу.
Любов — це коли нічого не соромно, нічого не страшно. Коли тебе не підведуть, не зрадять, коли вірять. Коли хочуть бути кращим, жити чистіше...
