isaevaa24
27.08.2020 10:24

Прочитайте подстрочный (дословный) перевод Гете. Сравните с переводом Жуковского. Что изменил поэт в сюжете? Почему?​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Рэйн0165
08.06.2023 20:58

ответ:

у наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. у ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, "котрі вже край свій рідний зацурали, "

***

жив колись у києві в неволі улюблений син половецького хана, малий хлопчина. якось під час походу його взяв у полон князь володимир мономах і залишив при собі за вроду.

хлопчик жив у розкошах і з часом потроху став забувати рідний степ, а чужий край і звичаї вважав рідними.

та не так жилося хану "без коханої дитини", в самотині. він сумував і журився, не їв і не спав.

тоді покликав свого гудця і звернувся до нього з такими словами: "слухай, старче, ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш, розумієшся на чарах. божий дар ти маєш з неба — людям долю віщувати, словом, піснею своєю всіх до себе ".

і попросив гудця піти у руську землю, відшукати сина, розповісти, як за ним побивається його батько. а щоб він згадав усе, хан сказав посланцю: "заспівай ти йому пісню нашу, рідну, половецьку, прожиття привільне наше, нашу вдачу молодецьку. а як все те не , дай йому євшан-зілля, щоб, понюхавши, згадав він степу вільного привілля".

і пішов гудець в дорогу, йшов три дні й три ночі. прийшов до києва опівночі, прокрався, як злодій, до сина свого пана і почав його умовляти повернутися. але слова на хлопця не діють, бо забув він і батька, і родину. тоді гудець вдарив по струнах, заспівав пісню "вільного народу" "про лицарськії походи", "про славетнії події". спочатку "ревли—стогнали струни", "мов скажена хуртовина". потім спів змінився на "народний, колисковий". гудець тихо заспівав молодому половчанинові ту пісню, яку йому співала мати, коли колисала. але ні спів лагідний, як молитва, ні сильний, дужий "не вразив юнацьке серце". схилив голову старець у розпачі: "там, де рустка замість серця, порятунку вже не " раптом згадав про євшан-зілля, дістав заповітний сповиток і дав юнакові понюхати те бадилля. із тим сталося диво. хлопець поблід, зірвавсь на рівні ноги і перед ним "рідний степ — широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий — раптом став перед очима, з ним і батенько воля, воленька кохана! рідні шатра, рідні "

0,0(0 оценок)
Ответ:
9416451
20.01.2021 07:58
Одной из самых важных граней проблемы "отцов и детей" является благодарность. Благодарны ли дети своим родителям, любящим их, вырастившим их и воспитавшим? Тема благодарности поднята в повести А. С. Пушкина "Станционный смотритель". Трагедия отца, нежно любившего единственную дочь, предстает перед нами в этой повести. Конечно, Дуня не забыла своего отца, она любит его и чувствует свою вину перед ним, но все же то, что она уехала, оставив отца одного, оказалось для него большим ударом, настолько сильным, что он не смог его выдержать. Старый смотритель простил свою дочь, он не видит ее вины в происшедшем, он любит свою дочь настолько, что желает ей лучше умереть, чем пережить позор, который, возможно, ожидает и ее. И Дуня чувствует и благодарность, и вину перед отцом, она приезжает к нему, но уже не застает в живых. Лишь на могиле отца все ее чувства вырываются наружу. "Она легла здесь и лежала долго".
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота