Я вважаю, що є місце "чудикам". Годує ж наша планета людей, зустрічаючи яких мимоволі задаєшся питанням: "і як таких земля носить?".Так чому ж є місце для життя таких "індивідуумів", а" чудикам " - ні? До того ж," дивацтва " адже не містять агресію, не спрямовані проти соціальних норм. "Диваки" цілком "уживаються" з нормальними людьми.Та й тут, в общем-то, питання відносне: хто потрібен світу, нормальні люди або диваки. Адже Не дарма П.Б. Ганнушкін у своїй книзі "клініка психопатій, їх статика, динаміка, систематика" писав: "Все найпрекрасніше в світі зроблено нарцисами. Найцікавіше-шизоїдами. Найкраще-депресивними. Неможливе-психопатами. Здорові майже не вносять вклад в історію".
Погано знаю українську мову, писала через перекладач, тому може бути не особливо зрозумілий переклад.
Объяснение:
Объяснение:
Однажды рассказчик знакомой женщине сажать цветы. Она отдала ему мешочек с маком и попросила посадить его в центре клумбы. к Через несколько недель автор увидел, Я как в центре клумбы пламенеют алые маки, Но их цвет оказался недолгим. через 3-4 дня нежные лепестки осыпались а остались лишь коробочки с семенами. к Тетя Оля сказала что у некоторых людей тоже жизнь такая же, как у маков-недолгая , но яркая . к и автор вспомнил своего друга, сына тети оли, молодого Лётчика алексея, который погиб совсем молодым в бою с фашистами , направив свой горящий самолет на колонну вражеской техники
