Центральная тема произведения – описание природы, которая вот-вот скинет с себя зимние оковы и раскроется навстречу долгожданной
Лирический герой наблюдает за изменениями, происходящими в природе. Используемые олицетворения «снега потемнеют», «воды зайдут низинами», «в поход… ринутся ручьи», «пойдет строчить трава» делают представленную картину живой, одухотворенной. Поэт употребляет в произведении эпитеты и метафоры, которые создают неповторимость художественной
Стихотворный размер, к которому прибегает автор – это амфибрахий. Рифма в произведении перекрестная.
Жанр – Пейзажная лирика.
Стихотворный размер – Амфибрахий с применением перекрестной рифмовки.
Метафоры – «свежесть поры любой», «сырая ночь».
Эпитеты – «синие», «ольховая», «недвижимая».
Олицетворения – «пойдет строчить трава», «воды зайдут низинами».
Відповідь:
Що порадив дід Варава тореадорам?
Дід Варава майже завжди хлопцям радив одне і те ж :
— Кінчайте, шминдрики, і йдіть учити вроки, екзамент на носі.
Що відбулось під час бою?
Або скоріше - під час репетиції тореадорського виспупу- Ява вдарив корову Контрибуцію і вона, не втримавшись, підкинула його мордою високо в повітря.
"Він розмахнувся і дзибнув Контрибуцію ногою по губі. І раптом… Раптом я побачив Яву десь високо в небі. І звідтам, з неба, почув його відчайдушне верескливе: — Вва-вай!
Він почав бігти, по-моєму, ще в небі. Бо коли ноги його торкнулися землі, він уже щодуху мчав до ставка. Я рвонув за ним. То був наш єдиний порятунок. Ми з розгону влетіли в ставок, здіймаючи цілі гейзери води й грязюки. Спинилися десь аж на середині Контрибуція бігала навколо калабані і мукала на нашу адресу якісь свої коров'ячі прокльони. В калабаню лізти вона не хотіла
Хто такий Петька, який змусив дачника засмагати на стовпі?
Колгоспний бугай.
Кандидатура колгоспного бугая Петьки була відхилена одразу. То таке страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік Іван Свиридович боїться. Очі — наче тракторні фари. Землю гребе ногами, як екскаватор. Цього літа один дачник мало не вмер з переляку. Лежав на вигоні голий—голісінький — загоряв. І раптом — Петька. Дачник як рвоне. Бугай за ним. Дачник товстий, з черевцем. Бачить — не втече. А тут телеграфний стовп на дорозі. Як той дачник на стовп видряпався — досі невідомо. Але факт — півдня загоряв на ізоляторах, тримаючись за дроти, аж поки не під'їхав комбайнер Микола на комбайні і не зняв його.
Пояснення:
