Цінність головного
героя
Побудова твору
Прометей Закутий

Из его же слов можно понять, что он был человеком, который жил скромно, практически ничем не отличаясь от остальных людей. Иван Васильевич учился в университете, как и все молодые люди, любил хорошо отдыхать, кутить с товарищами и кататься с гор с барышнями. Сам себя он характеризует как «веселого и бойкого малого, да еще и богатого». Главный герой в сороковых годах девятнадцатого века не был безобразен, любил танцевать, поэтому не мог пропустить бал, особенно тот, на котором должна была присутствовать девушка, небезразличная Ивану Васильевичу. Он нравственно чист, у него есть совесть, сострадание и человеколюбие.

Тоталітари́зм (італ. totalità і прикметник італ. totalitario, від лат. totalitos цілісний — той, що охоплює усе загалом) — система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка і господарство, культура, виховання, релігія[1][2].

Тоталітаризмом вважається політичне панування, яке вимагає необмеженого керування підлеглими і їхнє повне підкорення поставленим згори політичним цілям. Примусова уніфікація і невпинна жорстокість тоталітарної влади зазвичай обґрунтовується внутрішніми або зовнішніми загрозами існуванню держави.

Тоталітаризм зазвичай передбачає наявність фігури вождя (фюрера), диктатуру і терор[3], регулярну мобілізацію населення в масові організації, ізоляцію або вбивство фактично або потенційно незгодних[4].

Тоталітарний політичний режим є протилежністю демократичної правової держави.

У політології поняття «тоталітаризму» найперше було використано для характеристики фашистського режиму Муссоліні в Королівстві Італія, але згодом воно поширилось на позначення нацистського режиму Третього Рейху та радянського сталінізму.