Составить и записать 5 вопросов, анализирующих сцены первого бала Наташи в томе 2 Л.Н.Толстого и фильме С. Бондарчука.

Роман Д.Свіфта "Мандри Гулівера"  це твір-пародія на англійську монархію. Тому він  містить у собі різні засоби комічного. 

Іронія – це насмішка, яка має зовні благопристойну форму.

Гумор – відображення смішного  в доброзичливому, жартівливому тоні.

"...п'ять чи шість кандидатів просять у імператора дозволу розважити  його та двір танцями на канаті, і той, хто найвище підстрибне і не впаде, одержує посаду".

 "Імператор бере в руки палицю й тримає її горизонтально, а претенденти, ідучи один за одним, то стрибають через неї, то пролазять попід нею, туди й назад, залежно від того, підіймає чи опускає палицю імператор. ...  Хто виконує всі ці штуки найдовше і з найбільшою спритністю, той дістає в нагороду синю нитку; другий приз - червона нитка; третій - зелена. їх носять замість пояса, двічі оперезавшись круг стану, і рідко трапляється вельможа, не прикрашений хоча б одним таким поясом". 

"імператор ... вигадав собі дуже оригінальну розвагу. Він попросив мене стати ... і якнайширше розставити ноги... Потім він наказав своєму головнокомандувачеві вишикувати військо зімкнутими лавами і провести його церемоніальним маршем піді мною: піхоту по двадцять чотири чоловіки в ряд, а кінноту - по шістнадцять,- виставивши списи, з барабанним боєм і розгорнутими прапорами. В параді взяли участь три тисячі піхотинців та тисяча вершників. Його величність наказав, під страхом смертної кари, щоб кожен солдат під час параду поводився якнайчемніше щодо моєї особи. Це не перешкодило, проте, кільком молодим офіцерам, проходячи піді мною, глянути вгору. І, по правді признаюся, штани мої були тоді в такому жалюгідному стані, що ті офіцери мали підстави досхочу посміятись і подивуватися де з чого".

"... може здатися,... нібито в нас усе гаразд, насправді над нами тяжать два лиха - гострі партійні чвари всередині країни і можливий напад надзвичайно могутнього зовнішнього ворога. ... сімдесят місяців тому в нашій імперії утворилися дві ворожі партії - відомі під назвою Тремексенів і Слемексенів, від високих і низьких підборів на черевиках, чим вони відрізняються одні від одних".

Осужденный на вечное узник вырвался из тюрьмы и стремглав пустился за ним по пятам мчалась погоня. он бежал изо всех преследователи начинали отставать. 160 но вот перед ним река с крутыми берегами, узкая — но глубокая а он не умеет плавать! с одного берега на другой перекинута тонкая гнилая доска. беглец уже занес на нее но случилось так, что тут же возле реки стояли: лучший его друг и самый жестокий его враг. враг ничего не сказал и только скрестил руки; зато друг закричал во всё горло: —  помилуй! что ты делаешь? опомнись, безумец! разве ты не видишь, что доска совсем сгнила? она сломится под твоею тяжестью — и ты неизбежно погибнешь! —  но ведь другой переправы а погоню слышишь? — отчаянно простонал несчастный и ступил на доску. —  не нет, не допущу, чтобы ты погибнул! — возопил ревностный друг и выхватил из-под ног беглеца доску. тот мгновенно бухнул в бурные волны — и утонул. враг засмеялся самодовольно — и пошел прочь; а друг присел на бережку — и начал горько плакать о своем бедном друге! обвинять самого себя в его гибели он, однако, не ни на миг. —  не послушался меня! не послушался! — шептал он уныло. —  а впрочем! — промолвил он наконец. — ведь он всю жизнь свою должен был томиться в ужасной тюрьме! по крайней мере он теперь не страдает! теперь ему легче! знать, уж такая ему выпала доля! —  а все-таки жалко, по человечеству! и добрая душа продолжала неутешно рыдать о своем злополучном друге. декабрь, 1878