Лю́лька ми́ру — один з культурних символів американських індіанців, що став загальносвітовим терміном. Вираз «викурити люльку миру» — означає укласти мирні угоди. Вислів пішов від індіанського обряду завершення війни, коли ворогуючі вожді та представники племен сідали поруч і пускали «на круг» курильну люльку. Цей звичай став відомим багато в чому завдяки книгам і кінематографу.
Іноді в ручці сокири висвердлюються наскрізний отвір по всій довжині, а на кінці — виїмка для тютюну. Таким чином, томагавком можна було користуватися як курильною люлькою. Такі томагавки використовувалися в дипломатії як дари, тому що являли собою яскравий символ: з одного боку люлька миру, з іншого — сокира війни.
Тезисный план
Каждый помещик является воплощением одного смертного греха. Манилов, как бы заманивает Чичикова на кривую дорогу. Даже фамилия говорит за себя. Этот помещик воплощает собой уныние, а если конкретнее лень. Второй помещицей является алачная Коробочка, Гоголь асоциирует ее со скупым рыцарем. Третий помещик Ноздрев, смертный грех блуд. Сабокевич-чревоугодие, а Ноздрев - гордость. Прследний персонаж совсем падший из своей богатой жизни, он потерял даже вид человека, нельзя было понять мужик он или баба.
Гоголь хотел создать "Мертвые души", как и Данте "Божественную комедию" в первой книге Чичиков, как бы все круги ада, от Манилова, до Ноздрева