басне есть четыре персонажа, которых Крылов представил так: под Мартышкой он подразумевал Мордвинова, под Ослом – Завадовского, под Медведем – Аракчеева, под Козлом – Лопухина. Они не могли договориться между собой и поделить обязанности, поэтому решили поменяться местами. Басня Крылова «Квартет» представляет нам такую же картину. У зверей нет чтобы заниматься музыкой, однако они решили во что бы то ни стало «пленять искусством свет». Они считают себя опытными мастерами и профессионалами, хотя на деле собой ничего не представляют. От перемены местами ничего не меняется, и их также преследует неудача. Моралью этой басни являются слова соловья, которого звери позвали на подмогу. Он сказал, что для того чтобы заниматься каким-либо делом, нужно в первую очередь иметь какие-то знания и умения. А они (звери) в музыканты никак не годятся. Басня Крылова «Квартет», текст которой читается очень легко, заканчивается следующими словами: «Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье И уши ваших понежней…» В этих словах и заключается мораль.
Объяснение:
Ця літературна епоха ознаменувалася розквітом української словесності та словесності інших народів. Література сприймалася не тільки як область художнього та народної творчості, наповнена яскравістю образів, повітряним красномовством і багатством слова, вона служила мудрим найчистішим джерелом для культурно-духовного розвитку, вдосконалення та збагачення внутрішнього світу людей. Вона проливалася світлом істини на реальну дійсність, була найпотужнішим двигуном розвитку суспільства, впровадження передових ідей боротьби за велике майбутнє.
Грізна буря історичних подій: скасування кріпосного права, буржуазні реформи, становлення капіталізму, важкі війни — випала на частку багатостраждальної України в цей період, знайшла своє відображення в творчих працях українських та зарубіжних поетів і письменників. Справедливість їхніх ідей і поглядів значною мірою визначала громадську свідомість того часу, від чого завоювали вони авторитет серед простого народу.
Багата спадщина класичного літературного мистецтва передавалася з покоління в покоління, створивши передумови для подальшого розвитку та просування літератури. Щодо зарубіжної поезії, то золотим піком другої половини XIX століття височіла творчість Миколи Олексійовича Некрасова (1821-1878). На прикладі його творів можна добре охарактеризувати усю поезію того періоду. Нагальною проблемою його поетичних творів були тяготи трудового народу. Насиченістю образів, силою, багатством і художністю слова Некрасов прагнув донести до освіченого читача, який має матеріальний достаток, сенс і глибину скорботи, злиднів пригнобленого соціальною нерівністю народу, поставити на величний п’єдестал справедливості простого селянина. Саме ця ідея лягла в основу поеми «Кому на Русі жити добре». Поетична діяльність Н. А. Некрасова була не тільки професією, вона набула відтінку патріотизму, святенності громадянського обов’язку і покликання перед своєю країною.
Поряд з поетичною діяльністю Н. А. Некрасов займався власною видавничою діяльністю. Під його керівництвом видавалася більша кількість періодики, серед якої особливою популярністю користувалися журнали «Современник», «Вітчизняні записки». На сторінках цих журналів вперше опублікувалися літературні статті і твори багатьох поетів, письменників і критиків, які з часом стали знаменитими.
Таким чином, лірика другої половини XIX століття відрізняється різноманітністю тем, літературних напрямів і великою кількістю обдарованих поетів.
