Доведенням того, що це вірш має автобіографічний характер є те що, поетесса описує свій смуток в вірші. На початку Леся Українка жалілася, що весна про неї зовсім забула, але вкінці вона сказала, що це була найкраща весна в її житті. Основними рядками вираження автобіографічного характеру, є строки з вірша "а я лежала хвора й самотна", "моя душа ніколи не забуде, того дарунку, що весна мені дала"
