Потрібна до
Написати лист. Тема на фото.​

Баладу Кіплінг написав у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. У них знайшли вiдбиток народнi тлумачення iсторичних подiй, зокрема, воєн мiж Англiєю й Шотландiєю. В основу балади покладений реальний випадок, який стався на північно-західному кордоні Британської Індії. Місцевий «абрек» Камаль із дванадцятьма бійцями вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін. Він наздогнав Камаля. Відбувся поєдинок не на життя, а на смерть. Кожний зумів побачити сміливість іншого. Усе закінчилося мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на дружбу, стали братами по духу. Географічні назви та імена була змінені, а достовірність подій збережена. Вперше балада була надрукована у грудні 1889 році.

У баладі розповідається про зіткнення двох чоловіків, які представляють дві ворожі сили, і водночас про протистояння Сходу і Заходу.

Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, адже світ різнобарвний і багатоликий, і завдання справжньої людини — бути толерантним, поважати це розмаїття. Можна подолати протистояння різних ідей, якщо люди будуть поважати один одного і дотримуватися законів честі. Ідея балади висловлена у словах "той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!" Герої протиставлені один одному. Камаль емоційний і гарячкуватий. Полковничий син урівноважений і стриманий.Та виявилось, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Вони сміливі, не бояться ризику і дотримуються кодексу честі. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину. Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам.

Твір відповідає вимогам жанру "балада": наявний історико-героїчний зміст; сюжет напружений, динамічний. Сюжет побудований на зіткненні різних характерів і нагадує невеликий драматичний твір. «Балада про Схід і Захід» - це віршований, ліро-епічний твір невеликого обсягу. У ньому Кіплінг зосереджує увагу на моральні проблеми. Розв'язка для всіх є несподіваною.

Объяснение:

  «Ревизор» - одно из лучших произведений Н.В. Гоголя. Он говорил, что в этой комедии решил «… собрать в одну кучу все дурное в России, какое он тогда знал… И за одним разом посмеяться над всем…».

    Так возник город N, который автор назвал «сборным городом всей типичной стороны». Н.В. Гоголь изображает различные слои населения города.

    Главным представительством чиновничества является городничий, характер которого в полной мере раскрывается в тот момент, когда все ждут ревизора. Он очень боится доноса: «…Я даже думаю, не было ли на меня какого-нибудь доноса. Зачем же в самом деле к нам ревизор? Послушайте, Иван Кузьмич, нельзя ли вам, для общей пользы, всякое письмо, которое прибывает к вам в почтовую контору…, этак немножко распечатать и прочитать: не содержится ли в нем какого-нибудь донесения…».

    Богоугодными заведениями в городе руководит Земляника. Люди у него умирают с удивительной постоянностью. Но самое страшное, что этого чиновника данное обстоятельство нисколько не смущает, потому что «человек простой: если умрет, то и так умрет; если выздоровеет, то и так выздоровеет».

    Суд города N возглавляет Ляпкин-Тяпкин, «человек, прочитавший пять или шесть книг, и потому несколько вольнодумен». В полиции города процветают пьянство, грубость, взяточничество, как и, впрочем, во всех сферах общественной жизни.

    Особенностью чиновников является то, что все они рассматривают свои должности как хороший жить без забот. У этих людей нет никакой ответственности перед жителями города. Здесь нет понятий о долге и чести. Но самое удивительное, на мой взгляд, то, что чиновники даже и не пытаются скрывать свое безделье и безответственность. 
    Взятки среди чиновников принимаются как должное. Я думаю, что именно поэтому они уверены, что смогут хорошо встретить ревизора, задобрив его различными подношениями и подарками. «Да и странно говорить. Нет человека, который бы за собой не имел каких-нибудь грехов», - уверенно говорит городничий.

    На мой взгляд, автор в первую очередь хотел показать всю разобщенность людей, их непонимание истинного смысла жизни. Власть, богатство убивают в них истинно человеческое и настоящее.