Природа у Гейне стає повноправною “дійовою особою” його творів. Зображуючи природу, поет відтворює свої поривання, мрії, страждання й радощі. Іноді символіка набуває драматичного характеру, як у символічному вірші про кедр, що росте на засніженій вершині (“Самотній кедр на струмині”). Він снить про пальму, що квітне під яскравим південним сонцем, але зустрітися їм не судилося
