Що навчив мене Іван Тережко(Альпійська балада )​

Сергей тимофеевич аксаков. буран. "…снеговая белая туча, огромная как небо, обтянула весь горизонт и последний свет красной, погорелой вечерней зари быстро задернула густою пеленою. вдруг настала ночь… наступил буран со всей яростью, со всеми своими ужасами. разыгрался пустынный ветер на приволье, взрыл снеговые степи, как пух лебяжий, вскинул их до небес… все одел белый мрак, непроницаемый, как мрак самой темной осенней ночи! все слилось, все смешалось: земля, воздух, небо превратились в пучину кипящего снежного праха, который слепил глаза, занимал дыханье, ревел, свистел, выл, стонал, бил, трепал, вертел со всех сторон, сверху и снизу обвивался, как змей, и душил все, что ему ни попадалось. сердце падает у самого неробкого человека, кровь стынет, останавливается от страха, а не от холода, ибо стужа во время буранов значительно уменьшается. так ужасен вид возмущения зимней северной природы… буран свирепел час от часу. бушевал всю ночь и весь следующий день, так что не было никакой езды. глубокие овраги делались высокими буграми… наконец стало понемногу затихать волнение снежного океана, которое и тогда еще продолжается, когда небо уже блестит безоблачной синевою. прошла еще ночь. утих буйный ветер, улеглись снега. степи представляли вид бурного моря, внезапно оледеневшего… выкатилось солнце на ясный небосклон; заиграли лучи его на волнистых снегах… " 14 предложений ёмко и красочно описывают буран в степи. я сократила: огромная снеговая туча затянула небо и задёрнула пеленой свет красной зари. разыгрался буран. свирепый ветер, вздымая тучи снега, ревел, бил и душил всё на своём пути. вид возмущения северной природы так ужасен, что даже неробкому человеку становится страшно. буран бушевал день и две ночи, а потом утих. степь после него была похожа на обледеневшее море, на волнистых снегах которого заблестели лучи яркого солнца.

Толерантність… Визначення цього поняття кожен з нас розуміє по-своєму і усвідомлює по-різному. Але все ж таки слово «Толерантність»— пояснюється як терплячий. Толерантна людина – це перш за все особистість, якій притаманні духовні, моральні цінності та якості. Як писав Олександр Довженко : «…людина повинна бути Людиною…». Цей вислів пояснюється тим , що кожен з нас повинен задуматися над своїм відношенням до інших , вміти правильно підтримати один одного , поважати людей , прислуховуватися до інших думок , поглядів.

Я вважаю, що толерантність потрібно розвивати з раннього дитинства. Сім’я це перші прояви любові до рідного слова , до рідної пісні , до рідної землі , до Батьківщини. Виховання в сім’ї займає одне з найважливіших значень. Батьки прагнуть виховати у своїх дітях певні духовні цінності , скарби , які до пристосуватися до життя. Всі батьки стараються прив’язати своїм дітям такі цінності як: щирість, любов, взаємодо доброта, повага, краса, турбота та й багато інших. Ні в якому разі не силою , не фізичним вихованням , не насиллям, а своїм прикладом, тобто міцною сім’єю в якій толерантність – це важлива умова спілкування. Мати з батьком повинні закликати і виховувати дітей в любові в злагоді, в довірі , тому що толерантне спілкування починається з раннього віку , з батьківської опіки і до
Тому, на мою думку за до толерантності у людині лише проявляється її сила та виховання, що ж точно не слабкість...