завжди захоплювалася майстерністю великих українських письменників, їхньою здатністю малювати, створювати неперевершені, неповторні образи й твори, до яких не можна бути байдужим, які назавжди залишають приємні спогади в душі й серці кожного небайдужого. Прикладом такого шедевру є відомий твір, а точніше драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка», але все ж я хочу зосередити вашу увагу не на творі в цілому, а скоріше на одному єдиному образі головної героїні Наталки, який вразив мене тим, що виявився насправді бездоганним. Тому в мене й виникло логічне запитання: а чи є Наталка Котляревського ідеалом для кожної сучасної дівчини?
Наталка — це проста українка, яка залишилася ще замолоду без батька й без великих грошей. Але це ще далеко не головна її характеристика. Полтавка — щира та ввічлива молодиця, вона небагата та проста, але добра трудівниця. Усі жителі невеличкого села поважали дівчину, вважали її охайною, відвертою і слухняною, і слова виборного це повністю підтверджують: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». Не дивно, що кожна мати хотіла собі таку доньку, а кожен парубок таку дружину. Та Наталка завжди залишалась вірною єдиному коханню, тому і відмовляла усім своїм залицяльникам. Ця юначка дорожила своїм чесним ім’ям, тому вміла з гідністю, ввічливо наділяти новоспеченого нареченого гарбузом. Яскравим прикладом цього може слугувати відмова Наталки пану возному: «Гріх вам над бідною дівчиною глумитись! Чи я вам рівна? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду. Та і по всьому я вам не пара». Я не можу не згадати стосунки Наталки з рідною матір’ю. Її готовність робити все для її добра і щастя просто вражає, адже дівчина задля благополуччя матері навіть погодилась відмовитись від власного, такого бажаного майбутнього з коханою людиною. Мабуть, саме цей вчинок повністю розкрив усю моральну красу цієї неповторної українки.
Я хочу ще зосередити вашу увагу на стійкості й рішучості цієї героїні, на її відданому коханні до любого Петра. На жаль, зараз такі щирі почуття справжня рідкість у нашому з вами повсякденному житті, тому, таке кохання просто не може не здивувати читача. Наталка не зважала на матеріальний стан свого обранця, не думала про його походження і рід, а просто щиро любила. Бідна безупинно чекала Петра, вірила в його повернення. Можливо, саме ця її віра й до молодику знайти свою наречену далеко від місця їхньої останньої зустрічі, але скажу точно, що саме Наталчине кохання вибороло право на їхнє з Петром спільне щасливе майбутнє.
Тож стійкість, доброта, виваженість, працьовитість, порядність і вірність — усе це і є головними характеристиками незламної Наталки Полтавки. Я не маю жодних сумнівів, що в теперішньому житті чоловіки цінують саме такі риси характеру в кожної жінки. Тому, можна впевнено говорити, що Наталка — це ідеал для кожної сучасної українки.
ответ:
капитанская дочка" одно из самых замечательных произведений александра сергеевича пушкина. оно написано в 1836 году и до сих пор передает те события так красочно и не забываемо.
читая повесть, невозможно не восхищаться характером петра андреевича гринева. будучи взрослым человеком он честно признавался в том, что в отроческие годы жил как босый пацан, бегал за птицами и играл в игры с другими босыми мальчишками. в семнадцать лет по велению родного отца поехал в белогорскую крепость. по пути петруша с своим слугой савельичем заехали в симбирск. там, будучи чрезмерно самоуверенным и легкомысленным, петруша проиграл 100 рублей в снукер зурину. усвоив, что долг платежом красен, он грубо разговаривает с савельичем, чтоб тот выдал ему нужную сумму. но петр умеет прислушиваться к совести и признавать себя неправым; поэтому он позже извиняется перед савельичем. молодежный, с отсутствием мало хоть маломальского опыта и наивный, он страшно мечтает поскорей повзрослеть. однако для этого он часто выбирает не те способы. и хотя в душе он добр и стыдиться плохих поступков, которые совершает по неопытности, все равно не перестает экспериментировать со своим поведением.
встретившись во время бурана с путником, который вывел их к настоящему двору, петруша одаривает его заячьим тулупом, поступая благородно.
первые впечатления петруши от белогорской крепости сразу были не лучшими. он скучает. он начал увлекаться написанием стихов и постепенно влюбляется в машу миронову. из-за любви к маше он решается на дуэль с швабриным. ну и петруша показывает себя с другой стороны как защитник, благодетель и отважный человек. он уже не дворянский мальчишка, он умеет постоять за свою честь, умеет обращаться со оружием.
большое влияние на характер петруши сыграла любовь его к марии. мы видим, что петруша не просто влюблен, он готов сделать все для своей возлюбленной. взросление петра и готовность к самопожертвованию проявляются во время казни петруши, когда он вел себя спокойно и смело смотрел в глаза пугачеву.
предложение пугачева перейти к нему петруша отверг и остался верен присяге, не изменил своей чести.
любовь к маше заставила петрушу нарушить воинскую дисциплину. спасая савельича, петруша вновь проявляет доброту и смелость. смело и правдиво он разговаривает с пугачевым, чем вызывает доверие и тем самым спасает и себя и свою возлюбленную марию.
петруша все же не задумывается как со стороны он выглядит, когда принимает пугачева. но все же попав в тюрьму, петруша даже и не пытался защищать себя, не желая впутывать в судебный процесс марию.
в повести мы видим постепенно взрослеющего петра, свято данную присягу и завет отца. его характер, порой юношеский, но добрый и стойкий. умение платить добром за добро и быть благородным не может не вызывать восхищение.
объяснение:
