В основе сюжета лежит исторический факт. Правивший во Франции король Франциск I любил увеселять своих подданных кровавыми развлечениями. В один из таких вечеров придворная дама Кунигунда, славившаяся красотой и жестоким сердцем, роняет перчатку на арену с дикими животными, дабы испытать своего верного рыцаря Делоржа. Этот анекдот в конце 18 века привлек Шиллера.В основе сюжета лежит исторический факт. Правивший во Франции король Франциск I любил увеселять своих подданных кровавыми развлечениями. В один из таких вечеров придворная дама Кунигунда, славившаяся красотой и жестоким сердцем, роняет перчатку на арену с дикими животными, дабы испытать своего верного рыцаря Делоржа. Этот анекдот в конце 18 века привлек Шиллера.
Объяснение:
Тема: оспівування осені, як сумної пори.
Головна думка: «усякому літові кінець, а осені початок».
Художні засоби.
Епітети: осінній синій день.
Уособлення: айстри горілиць зайшлися болем; килим летить над полем, плаче коник.
Метафора: килим, витканий із птиць; злодій літо вкарав.
Повтори: «осінній день», «синій день», «осанна», «осінь», «багдадський злодій».
Асонанс (звук [о] - туга): «Осанна1 осені, о сум! Осанна».
Алітерація (звуки [с], [н]): «Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій!».
Риторичні оклики: «Осінній день, осінній день, осінній!», «О синій день, о синій день, о синій!», «Осанна1 осені, о сум!».
Кількість строф: дві.
Рими: осінній – синій, осанна – сама, болем – полем, злодій – мелодій.
