1. VIIІ столітті до н. е.;
2.Гомерівський епос має дві основи — міфологічну й історичну.
3.Тро́я — старовинне місто на північно-західному узбережжі Малої Азії (точне місце — пагорб Гіссарлик — встановив 1871 року німецький археолог Генріх Шліман), де, за епосом та іншими давньогрецькими джерелами, на початку XII ст.
4.суть «Гомерівського питання» можна сформулювати так: Чи існував Гомер насправді, як конкретна історична особа, чи це вигаданий образ?
5.Гоме́р — легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу.
6.І́ліон. Воно знаходиться на північно-західному узбережжі Малої Азії
7.Рапсод - виконавці і, можливо, творці давньогрецьких епічних пісень. Питання про походження рапсодів і їх первісної діяльності видається спірним.
8.Гомерівська Іліада побудована на Троянському циклі міфів, що розповідає про десятирічну війну між захисниками міста Трої (або Іліона) і греками. ... Сама ж «Іліада» розповідає тільки про один епізод десятого року війни під Троєю, що тривав 53 дні — гнів наймогутнішого героя ахейського війська Ахілла.
9.Ще за античності популярною була епіграма про те, що сім міст — Смірна, Родос, Колофон, Саламін, Хіос, Аргос, Афіни — сперечалися між собою за честь називатися батьківщиною Гомера: Сім сперечалися міст і звалися Гомера вітчизною: Смірна, Родос, Колофон, Самалін, Ірос, Аргос й Афіни.
10.Троянська війна тривала впродовж десяти років від початку 12 століття до н. е
11.Гомер — легендарний поет, який стояв біля витоків грецької, а отже, і європейської літератури. Його ім'я пов'язане з найдавнішим літературним жанром греків — героїчним епосом. ... Вважають, що Гомер жив приблизно у VIII ст. до н.
12.У давнину Гомера змальовували як сліпого мандрівного співця, який володів даром провидця та знав усе про минуле і майбутнє. Стародавні греки високо шанували Гомера, тільки його називали словом «поет» і вживали щодо нього епітет «божественний». Платон вважав, що Гомер «виховав усю Елладу».
Говориться же в этой фразе о том, что если ты не чувствуешь душой, не сопереживаешь и не испытываешь эмоций, то ты не видишь картину в целом. Ты как бы слеп. Всё то, что ты видишь глазами никогда не даст тебе полной картины происходящего. Событие, не нашедшее отклика в сердце и душе, никак не заденет тебя. К происходящему ты останешься безучастен. Ты не можешь оценить красоты, ты равнодушен и жесток. Тебя это всё не касается. И хоть ты и видишь глазами, но остаёшься "слепым" к этому. То есть не на и поступки, не отзываться на чужую боль и о . Человеком, "мёртвым внутри", чёрствым и бессердечным.
Объяснение:
