своїх поезіях Сапфо застосовує особливу, складну за ритмікою строфу, згодом названу сапфічною. Це чотиривірш, у якому перші три вірші мають одинадцять складів, четвертий - п’ять, і кожний містить певний завершений образ, закінчену думку.
Сапфо розповідає про почуття щиро, переконливо й емоційно. Чиєї ж любові так пристрасно шукає її лірична героїня? За переказами, то був Фаон - перевізник з острова Лесбос. Якось йому випало переправляти богиню кохання Афродіту, що прибрала подобу немічної старої. Зглянувшись, чоловік не взяв з убогої платні, й на подяку отримав надзвичайну вроду. В одній з елегій Овідія ідеться про те, що Фаона покохала сама Сапфо і, не відчувши взаємності, кинулася в море. Історія ця - романтична легенда й водночас свідчення великої популярності поетеси, яка стала майже міфічною постаттю. Утім, за свідченням сучасників, вона дожила до похилого віку й померла на руках учениць.
Історична основа – Троянська війна
Міфологічна основа – міфи троянського циклу
Жанр – епічна поема
Тема: гнів Ахілла, та його наслідки
Ідея: осуд війни, оспівування героїзму, миру, материнської та батьківської любові
Композиція: 15 693 рядки «Іліади» розбито античними вченими на 24 пісні — за числом літер грецького алфавіту. Події відбуваються на 10 році війни протягом 50 днів
Схема сюжету. Зустріч жреця Хріса і Агамемнона – народні збори греків – суперечка Ахілла і Агамемнона – образа Ахілла і відмова брати участь у війні – наступ троянців і загроза поразки греків – смерть Патрокла від руки Гектора – щит Ахілла – прощання Гектора і Андромахи – двобій Ахілла і Гектора – смерть Гектора – похорони Патрокла – зустріч Пріама і Ахілла – похорон Гектора
