Про А.А.Дельвіга: «Ніхто на світі не був мені ближчим за Дельвіга. З усіх зв’язків дитинства він один залишився на видноті – біля нього збиралася наша бідна купка. Без нього ми точно осиротіли» (із листа Пушкіна П.О.Плетньову)
Пушкін, «дізнавшись про приїзд Дельвіга, негайно приїхав, швидко проминув двір і кинувся в його обійми; вони цілували один в одного руки і, здавалося, не могли надивитися один на одного. Вони завжди так зустрічалися і прощалися: була чарівна принадність у їхніх зустрічах і розставаннях» (за спогадами А.П.Керн).
Про В.В.Вольховського:
Воспитанный суровою Минервой,
Пускай опять Вольховский сядет првый… («19 жовтня 1825 року», чорнова редакція)
Про Ф.Ф.Матюшкіна:
Сидишь ли ты в кругу своих друзей,
Чужих небес любовник беспокойный…
Про М.А.Яковлева: ліцейський староста. Пародіював майже всіх ліцеїстів. Написав музику до романсу на вірші Пушкіна «Зимовий вечір» і до романсі на вірші А.Дельвіга.
Про К.К.Данзаса: секундант Пушкіна на останньої дуелі.
Про О.М.Горчакова: міністр закордонних справ Росії, канцлер Російської імперії, 1870 року без війни і грошових витрат закріпив право Росії тримати військовий флот на Чорному морі, останній ліцеїст, який пережив увесь свій випуск. Одразу згадуються рядки вірша Пушкіна:
Кому ж из нас под старость день Лицея
Торжествовать придется одному?
Объяснение:
можете трохи скоротити ( інформація з нашого конспекту)
