1.   Выразительно прочитайте монолог Осипа, слуги Хлестакова. Как вы думаете, почему второе действие начинается с монолога Осипа? Как этот монолог понять сущность характера его хозяина? 2.   Объясните, почему в сцене первого знакомства Городничего и Хлестакова оба принимают друг друга не за тех особ, кем они являются на самом деле?
3.   Кем представляет себя Хлестаков перед чиновниками уездного городка? Проследите, каким образом происходит постепенное «возвышение» Хлестакова в его разговоре?
4.   Как вы думаете, почему Хлестаков так заврался? Намеренно ли врет Хлестаков? Что подвигает его к вранью?​

Цитатна характеристика Нори з творц "Ляльковий дім":

Хельмер до Нори "Ну, ну, от пташка і опустила крилечка. Га? Білочка надулась".

Нора - турботлива жінка: "Поглянь, ось новий костюм для Івара і шабля. Ось коник і сурма для Боба. А ось лялька і лялькове ліжечко для Емми та вона однаково їх швидко зламає. А тут на плаття і фартушки служницям. Старій Анні-Марії варто було б, звичайно, подарувати більше".

Хельмер вважає жінку марнотратницею неймовірно, як дорого обходиться чоловікові така пташечка".

Хельмер про спадковість жінки: "Ти маленька дивачка! Дві краплі води - твій батько. Тільки і клопочешся, як би роздобути грошей. А як добудеш - дивись, вони між пальцями і вислизнули, сама ніколи не знаєш, куди їх поділа. Ну, що ж, доводиться приймати тебе такою, якою ти є. Це вже у крові в тебе. Так-так, це у тебе спадкове, Норо".

Образи чоловіка: "...ні релігії, ні моралі, ні відчуття обов’язку … мене, мабуть, запідозрять у тому, що я знав про твій злочині", "лицемірка, брехунка, зрадниця".

Нора зізнається,що була нещаслива: "Ні, тільки весела. Я була тут твоєю лялечкою-дружиною, а діти були моїми лялечками".

Объяснение:

Він був освіченою людиною, розумною, талановитою. Саме на нього П. Куліш покладав надію, що він своєю сильною рукою об'єднає всі землі України у незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за ладу. Він цінує у козаків гордість, побратимство, їхню честь. Як мудрий державний діяч, мріє звільнити Україну від будь-яких ворогів. Та, на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким по відношенню до простих людей та запорожців:«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо, як та чорна рпда устоїть против гармат! Запоріжців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!»