Сочинение по повести Тургенева ася первая любовь
​

Коли письменник створює оповідання, вірш або п'єсу, в його уяві постають образи різних подій, людей, явищ. Щоб точно, виразно, яскраво відтворити ці уявлювані образи, письменник, по-перше, добирає слова потрібного змістового відтінку та емоційної забарвленості; по-друге, використовує різні художні засоби. Наприклад: «Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)
(«...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)
Для зримого зображення пожеж, розгрому, жаху, що несла в собі орда, автор використовує порівняння, епітет, гіперболічну метафору, уособлення. Розгубленість героїв, їх безпорадність, смертельний переляк, а разом з тим і силу волі, нескореність, прагнення перемогти передають  риторичні окличні речення та вигуки. 
Про копітку роботу автора над мовою свідчать рукописи творів. Нерідко одні слова письменник по два-три рази заміняє на інші, поки знайде ті, які найточніше передають думку, найяскравіше зображують предмет чи явище, найповніше виражають ставлення автора до нього, дають йому оцінку. 

История создания – произведение появилось в 1898 г. под впечатлением от лета, проведенного в подмосковном имении.

Тема стихотворения – летний вечер, опускающийся на деревенские Композиция – Условно стихотворение можно поделить на две части: вечерний пейзаж и обращение к читателю. Формально оно состоит из трех катренов.

Жанр – элегия.

Стихотворный размер – четырехстопный ямб, рифмовка перекрестная АВАВ.

Метафоры – «лучи заката лежат на поле сжатой ржи», «дремотой розовой объята трава», «красный диск луны», «умчись… навстречу ночи и луне».

Эпитеты – «последние лучи», «розовая дремота», «некошеная трава», «вечерняя тишина».

сори что поздно