Пам'ятаю, як збентежила мене новела гр. тютюнника "климко". було таке вiдчуття, нiби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав i радiв разом iз ним, переживав та вперто йшов до поставленоi мети. я бачив нашу украiну у страшнi часи воєнного лихолiття i пишався спiввiтчизниками, душi яких не затьмарили хмари нiмецькоi окупацii.нi, я зовсiм не заперечую значення iсторичноi науки, але завдяки таланту письменника минуле мого краю вiдкрилося менi виразно i болюче. подii твору зворушили мою душу, багато чому навчили, а головне - наповнили гордiстю за причетнiсть до народу, горде iм'я якому - украiнець.у цьому i полягає головне завдання лiтератури: показати життя, дiйснiсть у формi художнього вiдбитку, але вiдбитку такого, який сам являє собою життя. художня лiтература - це пiдручник життя, який дає нам iсторичнi знання, формує свiтогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення. у загальнонародному значеннi твори художньоi лiтератури є тим невичерпним джерелом, яке живить громадянську та суспiльну свiдомiсть, збуджує соцiальну активнiсть i сприяє всебiчному вихованню читачiв.вiдкриваючи нову художню книгу, ми ще не знаємо нi ii змiсту, нi головних героiв. та прочитавши цей твiр, нiби пiднiмаємося ще на одну сходинку знань, мудростi, досвiду i вдосконалення власноi душi. я впевнений, що людство не могло б прогресивно розвиватися, якби не iснувало художньоi лiтератури. кращi твори, вiдбиваючи дiйснiсть народу у ii зв'язку з минулим, тим самим окреслюють загальний поступ вiд сучасного до майбутнього.життя, яке мiститься у творi, як мiнiкосмос, вiдбиває i виявляє в собi всесвiт, повноту людського життя i всю цiлiснiсть буття.
Жив старий із своєю старою Біля самого синього моря. Жили вони в ветхій землянці Рівно тридцять літ і три роки. Дід ловив неводом рибу, А баба куделила пряжу. Якось в море закинув він невід, — Прийшов невід з самим баговинням. Він удруге закинув невід, — Прийшов невід з травою морською. Як утретє закинув він невід, — Витяг невід однісіньку рибку, Золотую рибку, не просту. Почала тая рибка благати, Людським голосом промовляти: «Відпусти мене, діду, до моря, Дорогий дам за себе я відкуп: Відкуплюся чим тільки ти схочеш!»
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
