Какое решение принял кошевой, когда войско казаков потерпело неудачу по Дубно, пропустив в город подкрепление?

Действие рассказа А.И. Солженицына «Матренин двор» происходит в середине 50-х годов XX века. Изложенные в нем события показаны глазами рассказчика, человека необычного, мечтающего затеряться в самой нутряной России, в то время как основная масса населения хочет перебраться в большие го­рода. Позже читатель поймет причины, по которым герой стре­мится в глубинку: он сидел в тюрьме и хочет спокойной жизни. Герой едет учительствовать в небольшое местечко «Торф-продукт», из которого, как иронично замечает автор, было трудно уехать. Ни однообразные бараки, ни ветхие пятиэтаж­ки не привлекают главного героя. Наконец, он находит себе жилье в деревне «Тальново». Так читатель знакомится с глав­ной героиней произведения — одинокой больной женщиной Матреной. Живет она в темноватой избе с тусклым зеркалом, в которое нельзя было ничего разглядеть, и двумя яркими плакатами о книжной торговле и урожае. Контраст этих дета­лей интерьера очевиден.    

Авель був добрим і лагідним, він приносив жертву від чистого серця, з любов`ю і вірою в обітованого з молитвою про помилування і надією на милість Божу; і Бог прийняв жертву Авеля, – вважається, що дим від неї пішов до неба. Каїн же за натурою був злим і жорстоким, він приносив жертву тільки з необхідності, за звичаєм, без любові і страху Божого. Господь не прийняв його жертви; це, як гадають, було видно з того, що дим від його жертви стелився по землі.

Після цього Каїн став заздрити своєму братові, покликав Авеля в поле і вбив його.

Життя людини є дар Божий, тому людина не має права ні сама позбавлятися його, ні відбирати його в іншого. Позбавлення життя ближнього називається вбивством, а позбавлення самого себе життя називається самовбивством або самогубством і є найтяжчим гріхом.