Напишите сочинение образ городничего (на 2 листа)

Сказка  о Царе Салтане, начинает свой рассказ с того как три девицы мечтали о том, что бы они сделали если бы были царицами, одна из них сказа что если бы она была царицей, то она бы для царя родила сына-богатыря.Царь услышав эту речь , взял ее себе в жены а двух других девиц взял поварихой и ткачихой. Царь ушел на войну, а царица в то время родила царевича, и отправила гонца известить царя.А ткачиха с поварихой, решив извести царицу, сообщили царю, что его жена родила не сына, а "неведому  зверушку".Ткачиха с поварихой отправляют царицу и ее сына в бочке по морю.Когда  царевна с сыном пристали к берегу, царевич уже вырос и царевну-лебедь от колдуна,та в благодарность состроила царство на острове, на который их забросило, и стал царевич там править.К острову Буяну три раза подплывали купецкие корабли, купцы гостили у царевича (Гвидона),  Гвидон вместе с ними с царевны-лебедь путешествовал  к Салатану и слышал там о разных чудесах, после этого рассказывал царевне лебедь и просил что бы эти чуда были на острове, и она исполняла желания.В третий раз он услышал в замке Салтана, о царевне прекрасней всех на свете, Гвидон рассказал лебедю об этом и она призналась, что эта царевна и есть она. Он женился на царевне лебедь.Их навестил царь Салтан, узнал всю правду, и жили они долго и счастливо.  

Що б змінилося в моєму житті, якби випадково я опинилася б на безлюдному острові. Змогла б я там вижити, змогла б налагодити якийсь побут, чи змогла облаштуватися. Не знаю. Насамперед всі ми давно звикли покладатися на зручні та корисні винаходи цивілізації, навіть не помічаючи їх у повсякденному житті, але як вижити без водопроводу, без електрики і без холодильника, повного смачної їжі. На безлюдному острові мені довелося б шукати відповідне місце для будівництва будиночка, нехай навіть це був би курінь з гілок з дахом з листя, довелося б добувати вогонь і я точно впевнена, що не змогла б це зробити за до тертя. Може бути мені вдалося б зробити збільшувальне скло з осколків пляшки, але і це далеко не факт. А адже вижити на безлюдному острові без вогню неможливо, треба десь грітися і на чомусь готувати їжу. Добре, якщо на моєму острові виявилися б їстівні плоди, або мені вдалося б зробити пастку для риби, в яку та потрапляла б під час припливу і застрявала при відпливі. Може бути в такому випадку від голоду я б і не вмерла, але розлад шлунку точно б заробила, особливо в перші дні адаптації. Тому якби я потрапила на безлюдний острів, я б кожну хвилину молилася про сво ння, про те, щоб мене швидше знайшли, бо день-другий на безлюдному острові – це пригода, а більше вже трагедія.