Питання №1 ? Чому Олександр Грін був дуже самотнім у реальному житті? Увесь його вільний час займала важка праця Не любив людей Надавав перевагу світу уяви та фантазії Насправді в нього було дуже багато друзів Питання №2 ? Якою літературою захоплювався Олександр Грін у дитинстві? Драматичною Детективною Пригодницькою Ліричною Питання №3 ? Що спільного між Олександром Гріном і Еглем (персонажем твору «Пурпурові вітрила»)? Інколи вони обидва бачили сни, що справджувалися На створення дивовижної казки, «яка розквітне в Каперні», їх обох надихнув кораблик із пурпуровими вітрилами Вони ніколи в житті не були щасливими Вони обидва мріяли подорожувати морем, але морська хвороба зробила це неможливим Питання №4 ? Як називалось судно, на якому плавав Лонґрен? «Пілігрим» «Оріон» «Чайка» «Вальдек» Питання №5 ? Чим заробляв Лонґрен на життя, коли звільнився зі служби? Писав картини Збирав мушлі Ловив рибу Робив кораблики Питання №6 ? Скільки років було Хіну Меннерсу, коли з його батьком стався «нещасний випадок»? 12 5 15 21 Питання №7 ? Як звали дівчину, яка гарячою юшкою обпекла руку? Мері Марія Ассоль Бетсі Питання №8 ? Установіть відповідність між жанром літератури (1-5) та його визначенням (А-Е). Роман Оповідання Балада Повість Феєрія Епічний великий за обсягом твір, який характеризується багатолінійним сюжетом, широким охопленням життєвих явищ і глибинним розкриттям численних персонажів. Епічний прозовий твір, який характеризується не багатолінійним сюжетом і середньою широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття. Ліро-епічний пісенний твір із гостро драматичним сюжетом, що виражає з точки зору народної моралі трагічні конфлікти. Літературний, театральний або цирковий твір із фантастично-казковим сюжетом. Епічний невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображується подія з життя одного або кількох сформованих персонажів. Невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фінало

В данной статье сделана попытка проанализировать понятие «семейные вещи». Культурные аспекты функционирования вещей в семье разнообразны: вещи являются носителями и хранителями семейного знания, истории семьи; создают домашний уют; служат показателем статуса семьи и т.д. Семейные вещи рассмотрены с точки зрения семиотического подхода. Автор предполагает, что домашние и личные вещи могут иметь как высокий символический статус в семье, так и низкий. Отсюда стало возможным составить условную классификацию семейных вещей: вещи с высоким символическим статусом (семейные реликвии, любимые вещи), вещи с низким символическим статусом (бытовые вещи) и вещи смешанного типа, которые имеют как утилитарную, так и символическую функцию.

Объяснение:

Алексей Максимович Пешков родился в 1868 году в Ниж­нем Новгороде. Вскоре семья его переехала в Астрахань, но отец умер, и мать с сыном возвратилась в семью своего отца, красильщика Василия Васильевича Каширина. Мать ненадол­го пережила своего мужа, и в девять лет Алексей остался си­ротой. Дед обучил ребёнка грамоте и отдал его в прислуги.

Алёша сбежал из магазина обуви и «поступил в иконописную мастерскую, потом на пароход в поварята, потом в ки садовника».

Мальчик полюбил чтение и всё свободное время посвящал чтению книг: «…книги… показывали мне иную жизнь — жизнь больших чувств и желаний, которые приводили людей к подвигам и преступлениям…».

Максим Горький так рассказывал о последующих годах своей жизни: «После 15 лет возымел я свирепое желание учиться, с какою целью поехал в Казань, предполагая, что науки желающим даром преподаются. Оказалось, что оное не принято, вследствие чего я поступил в крендельное заведение, по 3 рубля в месяц…»

Позже уже известный писатель Максим Горький рассказал о своём детстве и взрослении в книгах «Детство», «В людях», «Мои университеты». Этим он очень многим людям поверить в свои силы: люди читали, как простой сирота, без средств к существованию, сумел сделать из себя великого пи­сателя.

Горький писал: «Нередко я плакал, читая, — так хорошо рассказывалось о людях, так милы и близки становились они. И, мальчишка, задёрганный дурацкой работой, обижаемый дурацкой руганью, я давал сам себе торжественные обещания людям, честно послужить им, когда вырасту».

Надеюсь

Сделайте ответ лучшим