НАЙДИТЕ ЭПИТЕТЫ Девичья башня! Лишь видишь тебя,
Смыслом живым величаешь, любя!
А уловив вдохновенья черты,
Веришь - поэт и поэзия ты!
Стены твои я с пелёнок люблю
И о взаимной любви лишь молю.
Жду я: откликнись, тайн стольких полна,
И поделись тем, что знаешь одна!
Сердце с волненьем ждёт сказочных снов,
Светлой душой я постичь их готов,
Ибо историей нашей страны
Сны о тебе, несомненно, полны!..
Даже в молчании смысл угадать -
Счастье! Дано ль нам его испытать?
Пульс твой стучит над висками веков,
И уберечь его каждый готов!
Из вековой ты прорвалась к нам тьмы,
Мир, полный красок, тебе дарим мы.
Тысячелетний седой монумент,
Тягостен был тебе Каспия плен?
Дарим тебе мы ковёр из цветов,
Сборники сказок и книги стихов.
Но не во имя трагичной любви
Святы нам камни седые твои, -
Если легенды слагает народ,
Сердце его в тех легендах жизнь!​

1)Жалость. По началу, сострадала крестьянам( с таким помещиком живут). Но потом аль стало последнего. Да, конечно, его стоило проучить, но этот слой общества немощен. Он ничего не мог сделать самостоятельно. Помещик поплатился за ужасное отношение к крепостным. 2)Своеобразное сочетание вымысла и реальности – одна из особенностей сказок Салтыкова-Щедрина. В сказке «Дикий помещик» встречаются реальные названия газет («Весть») , люди (актер Садовский) , отсылки к злободневным социально – политическим темам. В изображении животных автор следует фольклорной традиции: животные говорят, действуют наравне с человеком. Например, медведь вступает в беседу с помещиком и даже дает ему советы. При этом животные выступают и в своей исходной роли: медведь съедает мужика, мужик ловит рыбу.

Кохання Ромео і Джульєтти  Кохання, здатне пережити смерть. Саме так можна охарактеризувати лейтмотив драми Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Почуття, що спалахнуло зненацька, здавалось би, не має права на життя. Дві сім’ї ведуть запеклу ворожнечу, просякнуту лютою ненавистю і кривавими розправами. Ромео впевнений, що кохає Розаліну, а до Джульєтти сватається Парис. Кохання не знає кордонів. Оселившись у серцях Ромео і Джульєтти воно творить справжні дива: змушує забути про протистояння родин, міняє їхні характери. Читач бачить, як Джульєтта із романтичної вразливої  дівчини перетворюється на сильну жінку, яка здатна боротися за право кохати і бути коханою. Зміни торкаються і Ромео. Він розуміє, що кохання до Розаліни було надуманим, не справжнім. Романтична сцена під балконом, що так хвилює силою і красою почуттів, веде героїв до цілком логічного рішення – шлюбу. Як не дивно, більш практичною і вдумливою автор змальовує саме Джульєтту. Ромео, потрапивши у полон почуттів, не відразу зміг зрозуміти, наскільки ілюзорне і крихке їхнє щастя, право на яке ще належить відвоювати. У юних закоханих є союзники. Перш за все, стара нянька Джульєтти. Жінка звикла жити серед багатих  і знатних, любить гроші. Співчуваючи своїй вихованці, вона все ж радить вийти заміж за Париса. Враховуючи деспотизм батька, легковажність матері і обмеженість поглядів годувальниці, дівчина залишається абсолютно самотньою у власному домі. Залишається ще монах Лоренцо – людина освічена і прогресивна. Він розуміє, що країна втягнута у чвари між знатними вельможами. Наївно думаючи, що кохання між членами родин Монтеккі і Капулетті здатне побороти вікову ворожнечу, монах погоджується допомагати закоханим. Низка випадковостей, як це і буває у житті, призводить до сумної кінцівки – герої гинуть, ще раз освідчуючись один одному у коханні. Трагізм фіналу просто приголомшуючий. На перший погляд смерть закоханих видається безглуздою. Проте трагедія мала свої позитивні наслідки: ворогуючі сторони, нарешті, помирилися. Кохання Ромео і Джульєтти стало всесвітньовідомим прикладом краси і сили почуття. Змінювалися епохи, з’являлися все нові покоління юних мрійників, але історія шекспірівських закоханих і сьогодні продовжує жити і хвилювати серця. Объяснение: